На нашем сайте вы можете читать онлайн «Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання

Автор
Дата выхода
06 июля 2021
Краткое содержание книги Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Франц Кафка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Листи до Мілени» адресовані Мілені Єсенській, чеській журналістці, коханій Франца Кафки. Їхній роман розпочався навесні 1920-го і тривав усього кілька місяців, однак листування продовжувалося аж до 1923 року. Саме Мілені Єсенській письменник передав свої щоденники та «Лист батькові», в якому відобразив свої вельми складні стосунки з батьком. Страхи Кафки, які розпізнала Мілена, не дали їм бути разом. Тож не дивно, що їхні шляхи розійшлися.
Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Вирок», «Перетворення», «Голодомайстер» та ін.), що також увійшли до цього видання, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги.
Герої оповідань – люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти…
На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.
Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Інодi в мене таке враження, що у нас iз Вами загальна кiмната з двома дверима, розташованими однi проти одних, кожен тримаеться за ручку, i трохи в одного здригнуться вii, як iнший уже вислизае у дверi, а варто першому сказати ще бодай слово, iнший напевно наступноi митi закрие за собою дверi, та й шукай вiтру в полi. Вiн, звичайно ж, вiдкрие дверi знову, бо цю iхню кiмнату, напевно, i покинути-бо неможливо. Якби перший не був двiйником другого, вiн був би спокiйнiший, вiн удавав, що i не дивиться в той бiк, не поспiшаючи прибирати у кiмнатi, наче вона нiчим не вiдрiзняеться вiд усiх iнших, – а вiн натомiсть робить те ж саме бiля своiх дверей, а iншого разу вони навiть обидва опиняються за дверима, i ось прекрасна кiмната порожня.
З цього випливають болiснi непорозумiння. Ви скаржитесь, Мiлено, що з деяких моiх листiв, як iх не крути, нiчого не витрусиш, але ж усе це, якщо я не помиляюся, саме тi самi листи, в яких я був такий близький до Вас, так гамував свою кров (i Вашу теж), i така була в них лiсова глиб, таке заспокоення в спокоi, коли i справдi не хочеться говорити нiчого iншого, крiм того лише, що крiзь верхiвки дерев видно небо, i це все, а за годину повторюеш те ж саме, – хоча, Ви маете рацiю, в цьому «ani jedinе slovo, kterе by nebylo velmi dobre uvаzeno»[23 - «Жодного слова, яке б не було ретельно зважене» (чес.
Подумайте також про те, Мiлено, як я прийшов до Вас, яку зробив тридцятивосьмирiчну мандрiвку (а що я – еврей, то вона тривала ще довше), i коли я на нiбито випадковому поворотi дороги раптом бачу Вас, ту, кого нiколи i не мрiяв побачити, а вже тим бiльше тепер, з таким запiзненням, – тодi, Мiлено, не можу я кричати, нiщо не кричить у менi, i тисячу дурниць не можу говорити, iх немае в менi (якщо вiдволiктися зараз вiд iншоi дурницi, якоi в менi предостатньо), i про те, що я впав на колiна, я дiзнаюся, напевно, лише з того, що раптом бачу прямо перед очима Вашi ноги i торкаюся iх.
І не вимагайте вiд мене щиростi, Мiлено. Нiхто не може вимагати ii вiд мене наполегливiше, нiж я сам, однак багато, багато вiд мене вислизае, можливо, навiть усе. Але i всi спроби пiдбадьорити мене на цьому полюваннi марнi, вони мене не пiдбадьорюють, навпаки, тодi вже я взагалi не можу зробити нi кроку, все раптом стае брехнею, i переслiдувана дичина душить мисливця.










