На нашем сайте вы можете читать онлайн «Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання

Автор
Дата выхода
06 июля 2021
Краткое содержание книги Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Франц Кафка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Листи до Мілени» адресовані Мілені Єсенській, чеській журналістці, коханій Франца Кафки. Їхній роман розпочався навесні 1920-го і тривав усього кілька місяців, однак листування продовжувалося аж до 1923 року. Саме Мілені Єсенській письменник передав свої щоденники та «Лист батькові», в якому відобразив свої вельми складні стосунки з батьком. Страхи Кафки, які розпізнала Мілена, не дали їм бути разом. Тож не дивно, що їхні шляхи розійшлися.
Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Вирок», «Перетворення», «Голодомайстер» та ін.), що також увійшли до цього видання, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги.
Герої оповідань – люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти…
На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.
Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Ти не надто була схожа на себе, здавалася набагато смаглявiшою, обличчя худiше, при круглих щоках така жорстокiсть була б i неможлива. (Але чи була це жорстокiсть?) Костюм у тебе якимось дивом був iз того ж матерiалу, що i мiй, до того ж вельми чоловiчого крою, i зовсiм менi не сподобався. Однак потiм я згадав одне мiсце з листа (вiршик: «dvoje ?aty mаm a prece slu?ne vypadаm»[34 - Двi я сукнi лише маю, та нiвроку виглядаю (чес.).]), i така велика була влада твого слова надi мною, що з цiеi хвилини я накидав оком твое вбрання.
Але ось i кiнець; моi супутники ще студiювали розклад, а ми стояли вiдсторонь i розмовляли. Останнiй етап бесiди зводився приблизно до наступного: завтра недiля; i тобi було до вiдрази незрозумiло, як я мiг уявити, нiби в недiлю у тебе знайдеться для мене час. Але врештi-решт ти нiби як поступилась i сказала, що хвилин сорок, мабуть, викроiш. (Найжахливiше в цiй розмовi, звичайно, не слова, а пiдтекст, марнiсть усього, ну i ще твiй постiйний безмовний аргумент: «Я не хочу приходити.
Твiй Ф.
* * *
Адреси, Мiлено, знову нерозбiрнi, пошта iх переписала i доповнила. Пiсля першого прохання адреса була чудова, зразковий пропис красивих, рiзноманiтних, хоча знову таки не вельми розбiрних лiтер. Якби у службовцiв пошти були моi очi, там би, напевно, могли читати тiльки твоi адреси, i бiльше нiчого.
(Меран, 15 червня 1920 р.) Вiвторок
Сьогоднi знову бачив тебе увi снi. Ми сидiли поруч, i ти вiдштовхувала мене, не сердито, приязно. Я був вельми нещасний. Не через вiдштовхування, а через себе самого, бо ж поставився до тебе як до першоi-лiпшоi мовчазноi жiнки i пропустив повз вуха голос, який iшов iз тебе i звертався прямо до мене.










