На нашем сайте вы можете читать онлайн «Замок. Подорожні щоденники. Вісім зошитів». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Замок. Подорожні щоденники. Вісім зошитів

Автор
Дата выхода
06 июля 2021
Краткое содержание книги Замок. Подорожні щоденники. Вісім зошитів, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Замок. Подорожні щоденники. Вісім зошитів. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Франц Кафка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Замок» – останній незавершений і найзагадковіший роман Франца Кафки. У центрі роману, як майже в усіх творах письменника, – втаємничені, алогічні, незбагненні взаємини людини зі світом, з системою, з владою, з іншими людьми. Головний герой К. шість днів блукає стежками зимового Села, намагаючись знайти дорогу до Замку. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя.
Також видання містить «Подорожні щоденники» (1911–1912), в яких Кафка описав подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст, і «Вісім зошитів» (1917–1919) – маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких письменник занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми.
Замок. Подорожні щоденники. Вісім зошитів читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Замок. Подорожні щоденники. Вісім зошитів без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вiн поволi висунув голову назовнi. Здавалося не дуже вiрогiдним, що це знову стосувалося К., але всi завмерли, а Шварцер повернувся до апарата. Прослухав довге пояснення i тихо сказав:
– Отже, помилка? Це надзвичайно неприемно. Дзвонив сам начальник канцелярii? Дуже дивно, дуже дивно. І як я маю пояснити це пановi землемiру?
К. прислухався. Отже, Замок затвердив його в ролi землемiра. З одного боку, це було йому невигiдно, бо свiдчило про те, що в Замку знали про нього все необхiдне i, зваживши спiввiдношення сил, заввиграшки прийняли виклик.
К. вiдмахнувся од Шварцера, який спробував несмiливо наблизитися; вiдмовився й од наполегливоi пропозицii перейти до хазяйськоi спальнi, лише взяв iз рук господаря склянку з напоем, а вiд його дружини – рукомийник iз милом та рушником.
Пiсля снiданку – харчування й ночiвлю гостя, як сказав господар, мав оплатити Замок – К.
– Я ще не знаю графа, – сказав К. – Кажуть, вiн щедро платить за добру роботу, це правда? Коли вiдриваешся од жiнки та дитини i мандруеш так далеко, як оце я, хочеться привезти назад якомога бiльше.
– Стосовно цього вам не варто турбуватися, на погану платню ще нiхто не нарiкав.
– Але я, – сказав К., – маю досить вiдваги i можу висловити свое незадоволення навiть графовi, хоча, ясна рiч, iз можновладцями завжди краще бути в мирi.
Господар сидiв навпроти К. на краечку пiдвiконня й не наважувався вмоститися зручнiше, вiн не вiдводив од гостя великих карих наляканих очей. І хоча перед тим не вiдходив од К., тепер, здавалося, прагнув утекти геть.










