На нашем сайте вы можете читать онлайн «Я (Романтика)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Я (Романтика)

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
Краткое содержание книги Я (Романтика), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Я (Романтика). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Микола Хвильовий) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Видання містить твори з другої збірки прози М. Хвильового (1893–1933) «Осінь». Його персонажі долають тяжкий шлях вибору, стикаються з тією межею, яку ніколи не можна переступати. У душі головного героя новели «Я (Романтика)» відбувається боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом. Він – «чекіст, але і людина», «м’ятежний син», який після найганебнішого злочину проти найдорожчої людини – матері, знищує залишки людяності в собі та морально гине. У повісті «Санаторійна зона» зображено пореволюційне суспільство. Нещодавні будівничі нового життя стають «зайвими людьми», вони відчувають власну несумісність із добою, прірву між ідеалами й дійсністю та лікуються від найрізноманітніших душевних хвороб. Зло, заподіяне головним персонажем повісті задля високої ідеї, знищило його власні життєві сили та врешті призвело до самогубства. Комуністичні ідеали героїв цієї збірки зруйновані, долі вчорашніх романтиків революції понівечені.
Я (Романтика) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Я (Романтика) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Да, товаришу, – кинув тремтячим голосом Хлоня, – я – глупеньке китайча, яке мрiе про невiдомого Ленiна… – i раптом скинувся: – Товаришу! Це, здаеться, сестра Катря сказала: «Ленiн повторюеться через п’ятсот лiт»?.. Це сестра Катря сказала?
Хлоня скочив iз стiльця, здавив голову й кинувся до веранди. Анарх здивовано подивився йому вслiд.
Потiм пiдвiвся й теж пiшов у свою палату. Вiн уже не прислухався до шамотiння ночi. Але у вухах його й досi звучало:
Пекiн, Нанкiн i Кантон
Cелi вместе в фаетон
І-i-i… поехалi в Шанхай
Добивать кiтайскiй чай.
І знову, нiби за тисячу верстов, дзвенiв лiкарiв сетер.
Коли анарх пiдходив до веранди, вдарило в мiдь, на нiчну лежанку. За амбарами, що бiля конторських будiвель, стукар одноманiтно задробив у калатушку. Електрична станцiя добивала останню годину: через годину погасне свiтло, i санаторiйна зона порине в морок. Темнi хмари стануть мовчазно над будiвлями, знизяться й повиснуть над верхiв’ям строгих дерев. Яблуневий глуш одiйде до рiки, а в дикому малиннику спалахне духмянiсть химерноi папоротi.
Тiльки на мiськiй магiстралi будуть метушитися багрянi огнi, а на поселках загавкають собаки, i цей собачий концерт буде неясний i смутний, як перше юне кохання.
Анарх вiдчув, як горiло йому обличчя. Вiн повернувся й пiшов до чорноi кухнi, де завше можна було дiстати холодноi криничноi води.
Добрiвши до вiкна, вiн постукав туди й попрохав, щоб йому винесли кухоль.
Вийшла покоiвка й подала воду. Скоро вибiг i санаторiйний дурень.
VII
Випадок, що його чекав анарх довго й з такою незрозумiлою для нього самого тривогою, випадок цей нарештi прийшов. Скоро вiн стикнувся з метранпажем сам-на-сам. Цьому допомогла заразна хороба одного iз санаторiйцiв. Санаторiець захорiв саме в тiй палатi, де був Карно, а коли почали розмiщати його спiвпалатникiв, то випадково метранпажа положили в той номер, де був анарх.
Проходив якийсь неможливий кiнець лiта. Стояла гаряча нагартована спека й добiгала 35 градусiв. Потiм раптом ртуть падала так низько, нiби дальнi небеснi верхiв’я розрiзали трикутники печальних гусей, що летiли у вирiй iз вологодських сiверких озер. З рiки прокидались холоднi потоки й бiгли на санаторiйну зону, заливаючи повiтря запахом вогкоi осоки.










