ЗАПОВIТ. Тож вибиратись швидше треба Із віроломної пітьми, Благословення просим в Неба, Ми – не раби. Раби – не ми!

Вiтчизну вкрие вмить твою

Смугастий прапор – i МОЛЮ!!!

Я Господа, СПАСИ СЛОВ’ЯН

Вiд АНГЛОСАКСЬКИХ «ГРОМАДЯН»!

Прошу, задумайся КОЗАК,

У вишиванцi – друг чи так,

Лжепатрiот, нацмен «свободний»

Пирiг роздiлять – ти голодний!!!

Не вiр в «свободу», в «змiну фронту»,

«ЛЖЕБАТЬКІВЩИНУ» приворотну,

«Ловлять» вiдомого артиста…

Їх шеф «ГАРАНТ» – вiдсоткiв триста!

Не дай iм ХАТУ спопелити,

З ЗЕМЛІ – вiдстiйник сотворити.

«Театр» – спалить, «артистiв» – ГЕТЬ!!!

Ти – ГЕГЕМОН, ставай на ГЕРЦЬ!!!

Простих людей – не забувай,

Довiрся iм – ВОНИ ТВІЙ КРАЙ!!!

Їм править Богом суджено»,

Трудяга Вас чекав давно,

Прийдiть це кодло розiгнать,

Жульню i казнокрадну «рать»,

Аби старi не гнули спини

За злиднi й сльози – до кончини,

Землею вмiли управляти,

Аби в селi родила мати.

З життям «лелека» прилетить,

Земля не спить в потрiбну мить,

Та не пробачить пустоту

І тишу неприродню ту,

Порожнi, кинутi оселi,

Де люди мешкали веселi,

Один покинутий дiдусь,

Простягнута рука чомусь…

Життя тут, видно, не буяе,

Пiдкралось лишенько безкрае,

А людно ж як колись було —

Куди подiлося село?!

Все убивають хабарями,

Майдан зморозив всiх дарма,

Доходять досi ще до тями,

Бо пустодзвонна та сурма!

«Реформи», кодекси клятущi

Народу нашому – петля,

Живемо дико, мов у пущi,

Як лиш витримуе ЗЕМЛЯ,

Отих, що впхались до корита,

Позлазилися звiдусiль,

Це ними доля перерита,

На рани сиплять далi сiль!

На сценi, бачте, вони знову,

Навiть нiхто не червонiв,

Ведуть облесливу розмову,

Щоб загасить народний гнiв.

І обiцяють що завгодно,

Харчi халявнi i «бухло»,

Все передвиборне, що «модно»,

Арканять мiсто i село.

Лиш голосуй, пiдтримай «друже»,

Кажуть, вiддячимо сповна,

Але ж МАЖОРАМ цим байдуже,

Дадуть дiрявого човна,

І зiштовхнуть в буремне море,

«Забувши» видати весло,

В iх душах черствих не «запоре» —

Куди, мовляв, вас занесло»?

Їх ще пустить на п’ятирiчку?

Крамольний цей бандитський клан?!

Тодi готуй жалобну стрiчку,

Бо знову вкорениться пан!

Та ми ж iз вами – мудрi люди,

Можливостi в нас немалi,

Перемогти повиннi всюди —

У мiстi й кожному селi!!!

БАРАНИ

Народ багато чого знае,

Де прапор взять, з ким постоять…

Бува, за грошi, «майданае»,

Готовий совiсть продавать.