ЗАПОВIТ. Тож вибиратись швидше треба Із віроломної пітьми, Благословення просим в Неба, Ми – не раби. Раби – не ми!

Царi Вам хлiба обiцяли,

У владу Ви князiв взяли,

Пайки i грошi дружно брали —

Терпiть тепер всю муть хули.

Цiна на хлiб – Вам у подяку,

В обмiн на виданий мандат,

Годуйте нинi гидь усяку,

Скрiзь податкових ждiть солдат.

Вовкiв барани в нас обрали,

Впустили в Раду Ви пройдох,

Житейськi маете аврали…

Хочте злочинний свiт щоб здох?!

Потрiбнi де раби-плебеi?

Лакеi, купленi тайком?..

Без совiстi – нема iдеi,

Торгуем голосом тайком.

Народ простий стомивсь брать гречку,

Вже «парасольки» роздають,

З панами – корчите овечку,

Сьогоднi – гладять, завтра – б’ють…

Цiнуйте бабцiну турботу,

Мандат мажору Ви вручили,

Будуть гнать бабцю на роботу,

Щоб виродкам цим дати сили.

Подать сплати й сопи в двi дирки,

І третю ще надай царю,

Нема «бабла», то продай нирки,

Тебе по-царськи «вiддарю».

Податок платим ми, «плебеi»,

Що в Раду привели царiв,

Палаци iхнi десь в Гвiнеi,

Нiхто iз них не погорiв.

Вiдкат в Карпатах, для копилки,

«Сiм’я» пiдм’яла всiх i все,

Мовчи, народ, i жуй «опилки»,

Незгодних в тюрми занесе.

І Вам обурення не треба,

Ваш комендантський час настав,

Пайки Вам падали, мов з неба,

Терпи, як голос свiй продав.

Повторюю я для баранiв —

Засiв в парламент мiльйонер,

Продався ти за п’ять бананiв,

Тож пельку вже стули тепер!

Оце i е Вам вся подяка,

Жуйте пайки, гречку жерiть,

Хай править Вами «зарiзяка»,

З Вас, як з баранiв, все стрижiть.

ЇМ ще продовжили сезони,

Народ слухняний, мов вiвця,

«Сiм’i» не писанi закони,

Їй як Клондайк краiна ця…

Грудень 2012 року, Киiв.

ВОДА ТАЙГОВА

Рябуча гладь озер тайгових

Промiнням сонця виграе,

У них дзеркально вiддае

Обряд зiрок, неначе нових.

Ондатра наша водяна

Своею шубою багата,

Пiд очеретом ii хата,

Блищить, як кiрка льодяна.

Бобер-хитрун собi звiв греблю,

Де Газимур в Аргунь впадае,

Озера рiдко вiн долае,

Налим рiчний, дума, втереблю…

Зелений рак (клешня могутня)

Впiймав озерку молоденьку,

В засадi виждав потихеньку,

Стара натура, звiсно, путня.

В пiдступних намiрах лисиця

В кущах засiла, як годиться,

Качиний виводок, не диво,

Їi приманюе звабливо.

На водопiй косулiв стадо

Стрiмкий привiв сюди вожак,

Вiн знав вовкiв i злих собак,

Тайга врятуе косуль радо.