Фауст

Ф а у с т

На всеблагу творящу силу,

Пiдступний, ниций, хижий бiс,

Ти руку смертно-зледенiлу

Даремно, грузячи [у виданнi Фолiо 2003 р. – «грозячи»], пiднiс.

До чогось iншого б узявся,

Потворний дух, порiддя тьми!

М е ф i с т о ф е л ь

Та я вже й сам був поривався;

Про це ще поговорим ми.

А зараз можна менi вийти?

Ф а у с т

Чому ж не можна? Ну й чудний ти!

Тепер уже знайомi ми:

Заходь до мене, як захочеш,

Вiкном – вiкном, дверми – дверми,

Та й через комин ти проскочиш.

М е ф i с т о ф е л ь

Ну, [у виданнi Фолiо 2003 р. – «Та»] так-то так! А звiдси вийти як?

Завадою постане пiд ногами

Бiля порога тайний знак.

Ф а у с т

А! Ти злякався пентаграми[26 - А! Ти злякався пентаграми… – Пентаграма, або пентальфа – стародавнiй мiстичний знак у формi п’ятикутноi зiрки.],

Що мае силу над чортами?

Пекельнику, як ти сюди пробравсь?

І як це дух такий попавсь?

М е ф i с т о ф е л ь

А придивись до неi пильно, —

Вона накреслена нещiльно:

Не вийшов трохи крайнiй кут.

Ф а у с т

Випадок добре постарався!

Так ти тепер в неволi тут?

Оце не ждав, не сподiвався!

М е ф i с т о ф е л ь

Коли сюди я вскочив псом,

Я не помiтив знаку того, —

А [у виданнi Фолiо 2003 р. – «І»] чорту вийти вже незмога.

Ф а у с т

А чом не вилiзти вiкном?

М е ф i с т о ф е л ь

Та звичка в нас така вже здавна повелась:

Чортам i привидам скрiзь вхiд без перепони,

Але кудою влiз, тудою i вилазь.

Ф а у с т

То в пеклi теж своi закони?

Чудова рiч! То з вами можна й пакт

Надiйний пiдписати, безумовно?

М е ф i с т о ф е л ь

Як хто формальний укладе контракт,

Обiцяне завжди одержить сповна.

Колись питання це складне

Ми обговорим неодмiнно.

Ну, а тепер пусти мене,

Прошу тебе, прошу уклiнно.

Ф а у с т

Та ще хвилиночку пожди,

Скажи менi хорошу казку!

М е ф i с т о ф е л ь

Та це ми встигнемо завжди.

Пусти мене, зроби цю ласку!

Ф а у с т

Чи я шукав тебе, скажи?

Ти ж сам попавсь менi на щастя.

Хто чорта вловить, то держи,

Хтозна, чи ще коли впiймати вдасться.

М е ф i с т о ф е л ь

Гаразд, на все я пристаю,

Як хочеш, я лишусь з тобою,

Але дозволь фантазiю твою

Потiшити мого мистецтва грою.

Ф а у с т

Роби що хоч, але гляди,

Щоб не було в тiй грi нуди.