Фауст

А ви збудованi як треба,

Та й смiлiсть би у вас найшлась, —

І як повiрите ви в себе,

То й iншi теж повiрять в вас.

Займiться, раджу вам, жiнками:

В них охи й ахи цiлий вiк;

Тих самих лiк

Всi потребують хворi дами;

Не надто грубо лиш зайдiть —

І всi до вас попали в сiть.

На титул ваш усi повiрить ладнi,

Що рiвних вам у вмiлостi нема,

І мацайте собi усi красоти знаднi,

Що iнший жде роками задарма.

Щупнiть iй пульсик, як годиться,

Метнiть iй зiр при тiм палкий,

Вiзьмiть за стан ii стрункий —

Чи не тiсна, мов, шнуровиця?

У ч е н ь

Оце воно! Тут видно, що i де.

М е ф i с т о ф е л ь

Теорiя завжди, мiй друже, сiра,

А древо жизнi – золоте[35 - Теорiя завжди, мiй друже, сiра, / А древо жизнi – золоте. – Цей вислiв став крилатою фразою, кiлька разiв його цитуе В. І. Ленiн.].

У ч е н ь

Немов крiзь сон я слухаю все те.

За мудрi ради вам подяка щира;

Коли ж iще мене ви повчите?

М е ф i с т о ф е л ь

Я помогти готовий завше.

У ч е н ь

Я не пiду од вас, не взявши

Хоч пари писаних рядкiв:

В альбом що-небудь я б просив.

М е ф i с т о ф е л ь

Гаразд.

(Пише й дае).

У ч е н ь

(читае)

Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum[36 - Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum. – Латинський переклад слiв спокусника-змiя, звернених до Єви: «Будете, як Бог, знати добро i зло».].

(З пошаною закривае альбома, вклоняеться й виходить).

М е ф i с т о ф е л ь

Слухай цих слiв та змii, тiтки моеi, поради —

Будеш своiй богорiвностi сам незабаром нерадий!

Ф а у с т

(увiходить)

Куди ж ми пiдемо?

М е ф i с т о ф е л ь

Побудемо, де слiд:

Оглянем перш малий, за ним великий свiт[37 - …Оглянем перш малий, за ним великий свiт.

 – Вузький бюргерський свiт невеликого мiстечка першоi частини i широка державно-полiтична i всесвiтньо-iсторична арена у другiй частинi трагедii.].

Побачиш, буде до любови

Тобi цей курс наук чудовий.

Ф а у с т

Задовга в мене борода,

І пустувать менi шкода.

Боюсь, що зробим кепську спробу,

Цей свiт – не на мою подобу;

На людях нiчусь я, малюсь,

Завжди соромлюсь i гублюсь.

М е ф i с т о ф е л ь

Нiчого, друже мiй, усе це згодом дасться,

У себе тiльки вiр, i ти доб'ешся щастя.

Ф а у с т

А як же з дому нам пiти?

Де тii конi, повiз, челядь?

М е ф i с т о ф е л ь

Так [у виданнi Фолiо 2003 р.