Енн із Зелених Дахів

– Так, саме так вона й сказала, панi Катберт, – рiшуче пiдтвердила Флора-Джейн.

– Менi страшенно неприемно, – засмутилася панi Спенсер, – що так вийшло, але це не з моеi вини, панi Катберт. Я намагалася влаштувати все якнайкраще й намагалася дiяти вiдповiдно до ваших бажань. Ненсi жахлива розтелепа. Скiльки разiв я ii' лаяла за неуважнiсть!

– Ми, звичайно, й самi виннi, – визнала Мерил. – Нам слiд було самим приiхати до вас, а не передавати такi важливi речi через iнших. Ну, нiчого не поробиш, помилка сталася, i тепер потрiбно подумати, як ii виправити.

Чи можемо ми вiдправити дiвчинку в притулок? Я вважаю, ii вiзьмуть назад, адже так?

– Гадаю, що так, – сказала панi Спенсер задумливо, – але можливо, не доведеться й вiдправляти. Вчора до мене заходила панi Блеветт i дуже шкодувала, що не попросила мене привезти iй дiвчинку, щоб допомагати по господарству. У панi Блеветт, як ви знаете, велика родина, iй важко знайти прислугу. Енн iй дуже пiдiйде. Я називаю це Божим промислом!

Однак Мерил не дуже вiрилось, що Бог мав хоч якесь вiдношення до цiеi справи.

Вона не була знайома з панi Блеветт, але кiлька разiв бачила цю маленьку кiстляву жiнку зi злим обличчям. Говорили, що вона дуже вимоглива хазяйка. Дiвча-та-служницi, якi в неi не затримувалися, розповiдали жахливi iсторii про ii дратiвливiсть, скнарiсть та нахабних, забiякуватих дiтей. Мерил аж жахнулася, коли уявила, що потрiбно вiддавати Енн на милiсть такоi жiнки.

– Добре, я зайду в будинок, i ми обговоримо цю справу, – сказала вона.

– А чи це не панi Блеветт, власною персоною, йде там по дорiжцi? – вигукнула панi Спенсер, заводячи гостей з передпокою до вiтальнi, де на них вiйнуло таким жахливим холодом, неначе повiтря, проходячи через темно-зеленi щiльно закритi жалюзi, втрачало все свое тепло. – Яке щастя! Ми можемо владнати цю справу прямо зараз. Сiдайте в крiсло, панi Кат-берт. Енн, сядь на отоманку й не крутись. Давайте сюди вашi капелюхи.

Флоро-Джейн, пiди й постав чайник… Добрий день, панi Блеветт! Ми якраз говорили про вас, ви дуже вчасно прийшли. Знайомтеся: панi Блеветт, це панi Катберт. О, вибачте, я на хвилиночку вiдлучуся. Забула сказати Флорi-Джейн, щоб вона вийняла булочки з плити.

Вона швидко вибiгла з кiмнати, попередньо пiднявши жалюзi. Енн мовчки сидiла на отоманцi, мiцно зцiпивши на колiнах руки, й дивилася на панi Блеветт як загiпнозована.