Веселкова Долина

Веселкова Долина

Люсi Мод Монтгомерi

Шкiльна бiблiотека украiнськоi та свiтовоi лiтератури

У сiм’i Блайтiв з Інглсайду з’являються новi сусiди – пастор пан Мередiт, його дiти Джеррi, Фейт, Уна i Карл, i тiтка Марта. Дiти пастора постiйно потрапляють у халепи, але з часом стають щирими й добрими друзями молодших Блайтiв. Джем Блайт органiзовуе Клуб зразковоi поведiнки для виховання гарних манер у дiтей пастора. Чи досягае вiн мети? Дiти Блайтiв i Мередiта разом дорослiшають, змiнюються самi й змiнюють долi iнших – пана Мередiта, сестер Вест, Нормана Дугласа, Мерi Ванс.

Безтурботне дитинство для дiтей Блайтiв – Джема, Волтера, Нан, Дi, Ширлi та Рiлли – тривае.

Люсi Мод Монтгомерi

Веселкова Долина

© Т. Багай, переклад украiнською, 2020

© О. Гугалова-Мешкова, художне оформлення, 2020

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2010

* * *

Думки юностi – довгi, довгi думки.

    Г. В. Лонгфелло

Пам’ятi Голдвiна Леппа, Роберта Брукса та Морлi Шира, якi здiйснили найвищу пожертву, щоб радiснi долини iхньоi Вiтчизни не спустошив загарбник.

І. Знову вдома

То був погожий яблунево-зелений травневий вечiр, i в Гаванi Чотирьох Вiтрiв, помiж ii темними берегами, вiдбивалися хмари золотавого призахiдного неба. Море, скорботне навiть навеснi, моторошно стогнало понад дюнами, але пустотливий веселий вiтерець пронизував, посвистуючи, червону дорогу, уздовж якоi в напрямку селища Глен Сент Мерi простувала спокiйна, поважна постать панни Корнелii.

Панну Корнелiю по праву можна було б називати «панi Елiот», адже вона вже тринадцять рокiв була замiжня за паном Маршалом Елiотом, але досi бiльшiсть людей зверталися до неi «панна Корнелiя». Це iм’я було дороге для ii давнiх друзiв, i з-помiж них лише одна людина презирливо вiдкинула його. Сьюзан Бейкер, сивочола й похмура вiддана служниця родини Блайтiв з Інглсайду, нiколи не втрачала нагоди називати ii «панi Елiот» так пiдкреслено ущипливо, нiби волiла сказати: «Ти хотiла стати панi, тож i будеш панi, так тобi й треба».

Панна Корнелiя йшла до Інглсайду, щоб навiдати пана та панi Блайт, якi щойно повернулися додому з Європи. Їх не було три мiсяцi, вiдколи в лютому вони вирушили на вiдомий медичний конгрес у Лондонi, i панна Корнелiя страшенно хотiла обговорити подii, що вiдбулися в Гленi за час iхньоi вiдсутностi. Для початку хоча б те, що в будинку пастора оселилася нова сiм’я.