Метафізика

Взагалi, хоча фiлософiя шукае [25] причин видимих тiл, саме це ми залишили поза увагою (адже ми зовсiм забули про причину, що е джерелом руху). Маючи на метi пояснити сутнiсть чуттевих речей, ми говоримо натомiсть про iснування iнших сутностей. Але щодо того, яким чином вони е iхнiми сутностями, все сказане – лише пустi слова. Справдi, слова «бути причетним», як ми вже зауважували[30 - 991а 20–22.], нiчого не означають.

Нi до того, в чому ми вбачаемо [30] причину знань, через яку творить усякий розум i всяка природа, – нi до цiеi причини, яку ми вважаемо одним iз начал, iдеi не мають нiякого вiдношення.

Проте математика стала для теперiшнiх фiлософiв фiлософiею, хоч вони й кажуть, що нею слiд займатися заради iншого[31 - Див. Платон, Держава, VII. 531 D, 533 D-E.].

[992b] [1] Далi, можна вважати, що сутнiсть, яку вони покладають в основу як матерiю, е бiльш математичною, i радше приписуеться матерii та е видовою вiдмiннiстю мiж сутнiстю i матерiею, нiж самою матерiею, як-от велике i мале. Подiбним чином i натурфiлософи [5] кажуть про рiдке та густе, називаючи iх першими видовими вiдмiнностями субстрату; адже вони е рiзновидом надлишку i нестачi.

Що ж стосуеться руху, то очевидно, що якщо велике i мале будуть рухом, то iдеi рухатимуться; якщо ж нi, то звiдки мае з’явитися рух? Тодi все дослiдження про природу зводиться нанiвець.

І навiть те, що здаеться легким [10] – а саме, довести, що все е единим, – не виходить; бо навiть якщо прийняти всi припущення, шляхом абстрагування виходить не те, що все е единим, а натомiсть лише те, що е певне едине саме по собi.

Але навiть i це не виходить, якщо не погодитися з тим, що загальне е певний рiд; проте в деяких випадках це неможливо.

Також не мае нiякого пояснення те, що в них iде пiсля чисел, а саме, лiнii, площини й тiла – як вони iснують або [15] можуть iснувати, – анi те, яке вони мають значення; адже вони не можуть анi бути iдеями (бо вони не е числами), анi промiжними тiлами (бо то е математичнi тiла), анi минущими речами.

Тож це вочевидь якийсь iнший, четвертий рiд.

Взагалi якщо шукати елементи сущого, не враховуючи те, що про нього говорять у багатьох значеннях, i не розрiзняючи цих значень, то знайти iх неможливо, особливо [20] якщо шукати, з яких елементiв складаеться суще, у такий спосiб. Справдi, з яких елементiв утворюються дiяльнiсть або пасивнiсть, або пряме, звичайно, пояснити неможливо. Тож якщо взагалi можна говорити про елементи, то тiльки про елементи сутностей.