Метафізика

Адже тi вигадували не що iнше, як вiчних людей, а цi вигадували iдеi, котрi е не що iнше, як вiчнi чуттевi речi.

Далi, якщо поруч iз iдеями та чуттевими речами ми покладемо ще й промiжнi/серединi, то тут виникае багато труднощiв. Адже очевидно, що тодi поруч iз лiнiями самими по собi та лiнiями, що сприймаються чуттями, подiбним же чином постануть промiжнi лiнii, i так само з усiма iншими родами; тому, оскiльки астрономiя е однiею з таких наук, то мае iснувати також якесь небо, окрiм неба, що сприймаеться чуттями, i сонце, й мiсяць, i так само iншi небеснi тiла.

Одначе як можна вiрити таким речам? Адже неймовiрно, щоб таке небо було нерухомим, але припустити, що воно е рухомим, зовсiм неможливо.

Те саме стосуеться того, чим займаеться оптика й вчення про гармонiю в математичних науках; iз тих самих причин i тут неможливо, щоб iснували такi тiла поруч iз тими, що сприймаються чуттями. Адже якщо iснують серединнi/промiжнi чуттевi речi й чуття, то очевидно, що також будуть промiжнi тварини мiж тваринами самими по собi й минущими тваринами.

Може виникнути й таке питання: що iз сущого мають вивчати такi науки? Справдi, якщо геометрiя вiдрiзнятиметься вiд межування землi тiльки тим, що останне займаеться тим, що ми сприймаемо чуттями, а перша – тим, що не сприймаеться чуттями, то очевидно, що й окрiм мистецтва лiкування мае iснувати якась наука посерединi мистецтвом лiкування самим по собi [30] й ось цим мистецтвом лiкування (i так само з кожною з iнших наук). Одначе як це можливо? Адже тодi також iснувало б щось здорове, окрiм здорового, яке сприймаеться чуттями, та здорового самого по собi. Водночас невiрно й те, що межування стосуеться величин чуттевих i минущих; бо тодi iх зникнення призвело б до зникнення самого межування.

Але також астрономiя не могла б займатися анi величинами, що сприймаються чуттями, анi небом над нами. [998a][1] Адже анi лiнii, що сприймаються чуттями, не е такими, про якi каже геометр (бо жодна з лiнiй, що сприймаються чуттями, не е прямою чи круглою так, як це визначаеться; i обiд торкаеться правила не тiльки в однiй точцi, а натомiсть так, як казав Протагор, заперечуючи геометрам), анi рухи та звивистi лiнii неба не е подiбними до тих, про якi розмiрковуе астрономiя, анi геометричнi точки не мають ту саму природу, що й зiрки.

Проте деякi стверджували, що цi так званi промiжнi речi мiж iдеями та чуттевими речами iснують, але не окремо вiд чуттевих речей, а в них самих.