Метафізика

Довелося б довго перебирати всi неможливi наслiдки [10], що з цього випливають, однак достатньо розглянути наступнi. Неймовiрно, щоб так було лише у випадку з цими промiжними речами, адже очевидно, що iдеi також могли б перебувати в чуттевих речах; позаяк i тих, i тих стосуеться те саме твердження. Крiм того, два тiла мали б знаходитися в одному й тому самому мiсцi i не бути нерухомими, [15] оскiльки вони перебувають у рухомих чуттевих речах. Загалом же навiщо треба було б припустити, що вони iснують, причому iснують у чуттевих речах? Адже з цього випливають нiсенiтницi, подiбнi до вже згаданих: так, iснуватиме якесь iнше небо окрiм цього неба над нами, причому не окремо, а в тому самому мiсцi; а це ще бiльш неможливо.

3

Отже, найбiльша труднiсть в цих питаннях полягае в тому, як iх поставити, щоб досягти iстини, а стосовно начал – чи потрiбно вважати елементами та началами роди, чи радше первиннi складовi кожноi речi. Наприклад, елементами та началами звука мови е, здаеться, тi [25] первиннi складовi, з яких утворюються звуки мови, а не загальне родове визначення як звука мови; також серед геометричних положень ми називаемо елементами тi, докази яких мiстяться в доказах iнших положень – усiх або бiльшостi.

Далi, i тi, хто кажуть, що iснуе декiлька елементiв для тiл, i тi, хто кажуть, що один, називають началами те, з чого тiла утворились i з чого вони складаються. [30] Наприклад, Емпедокл каже, що вогонь, вода та iншi елементи е те, з чого як складових утворюеться все суще, але ж вiн не говорить про них, як про роди сущого. Крiм того, якщо ми хочемо також розглянути природу iнших речей, [998b][1] наприклад, ложа, ми запитуемо, з яких частин воно складаеться i як вони поеднанi, i саме так пiзнаемо його природу.

Отже, якщо виходити з цих мiркувань, роди речей не можуть бути началами. Оскiльки ж кожну рiч ми пiзнаемо через визначення, а началами визначень е роди, то необхiдно, щоб роди були також началами того, що визначаеться. І якщо отримати знання речей означае отримати знання видiв, вiдповiдно до яких даються назви речам, то роди також е началами видiв.

Здаеться, i деякi з тих, хто називають елементами речей [10] едине, або суще[40 - Маються на увазi пiфагорiйцi та Платон.], або велике i мале[41 - Маеться на увазi Платон.], розглядають iх як роди.

Одначе неможливо говорити про начала вiдносно обох випадкiв. Адже сутнiсть позначае одне, натомiсть визначення через роди та визначення, що вказуе складовi речей, не одне й те саме.