Метафізика

Натомiсть там, де воно виступае поряд зi словом «форма» (form) перекладачi добирають рiзнi, iнколи ситуативнi синонiми: shape (англ.), Gestalt (нiм.), esp?ce (фр.).

(to) on – перекладаеться як «суще». Термiн е субстантивованим дiеприкметником вiд дiеслова «бути». Європейськими мовами передаеться вiдповiдно (напр.: being (англ.), das Seiende (нiм.), ?tres (фр.)).

ousia – перекладаеться як «сутнiсть». Одне з найбiльш проблематичних понять Платона й Арiстотеля, яке дехто з перекладачiв навiть волiе лiпше залишати без перекладу[3 - Напр.

: Frede M., Patzig G. Aristoteles “Metaphysik Z”. 2 Bde. Munchen: Verlag C. H. Beck, 1988.]. Слiд мати на увазi, що усталений вiдповiдник цього термiна в европейських мовах (який також нерiдко використовуеться в украiнськiй науковiй чи навчальнiй лiтературi) – «субстанцiя».

sumbebekos – переважно перекладаеться як «побiжний» (побiжно). Інколи ситуативний переклад залежно вiд контексту: «за збiгом», «випадковий» та спорiдненi слова. В латинськiй i похiдних вiд неi захiдних фiлософських традицiях цей термiн та пов’язанi з ним слова перекладаються як «акциденцiя», «в акцидентальному сенсi» та iншими подiбними виразами.

Вiдповiдно, термiн корелюе як протилежнiсть iз термiном «сутнiсть» (або «субстанцiя» в захiдних мовах).

stoikheion – перекладаеться як «елемент» (окрiм тих випадкiв, де йдеться про склад слова), i так само усiма iншими мовами. (Варто вiдзначити, що в «езотеричному» варiантi перекладу в намаганнi пiти вiд латинського кореня обрано як вiдповiдник слово «основа».

)

tode ti – перекладаеться як «щось це» або «певне це». Суто арiстотелiвський термiн, що характеризуе сутнiсть (субстанцiю). Звичний для Арiстотеля спосiб позначення конкретного на противагу до загального. У фiлософськiй лiтературi нерiдко позначаеться латинським еквiвалентом «haeccitas», тобто «цейнiсть». У бiльшостi англiйських перекладiв – «thisness».

to ti en einai – перекладаеться як «чимбутнiсть». Специфiчний термiн-фраза Арiстотеля (хоча, наприклад, Гайдеггер вважав, що вiн не належить Арiстотелю), що спираеться на характерну рису давньогрецькоi мови: можливiсть вставки означень i навiть цiлих речень мiж артиклем i означуваним iменником.

Є рiзнi способи перекладати цей вираз. Ми приеднуемося до тлумачення, що перекладае його так: «буття того, про що запитуеться (у питаннi): “що це?”»[4 - Див.: Sonderegger Е. Die Bildung des Ausdrucks to ti en einai durch Aristoteles // Archiv f?r Geschichte der Philosophie, 65 (1983); Sonderegger Е.