На твердій землі

І подобався менi не лишень краевид, настрiй, довкiлля, а також весь, його величнiсть, дiм, бо ж це значило не тiльки «дах над головою», не тiльки «домашне огнище», а також копальню золота, бо ж мiж моiми генеральними операцiйними планами, був ще й такий, що для свого особистого вжитку я беру одну, щонайбiльше двi кiмнати, а решту житловоi площi вiддаю в комiрне, що за моiми математичними обрахунками мусiло покрити всi моi будинковi витрати, включно з податком мiськоi управи. Пiсля цього я мав би жити на планетi як спадкоемний паразит, зовсiм задурно, у просторi двох кiмнат з трьома вiкнами i рiзними вигодами, гiдними будь-якоi капiталiстичноi акули.

Але дорога до цього зворушливого парадизу проходила досить тернистими мiсцевостями: весь той дiм, цiле те огнище i славетна копальня золота, вимагали не лишень захоплення, а також поту i крови. Критий зеленими квадратиками папи дах над головою, невiдомо яким правом, дозволяв опадовим стихiям просякати до верхнiх кiмнат i розписувати по iх стелях фрески, гiднi фантазii помпейських майстрiв, а його ринви, як тiльки полив перший дощ, спричиняли на всi боки такий водоспад, що до деякоi мiри нагадував Нiагару.

Не маючи нiякого досвiду з нiякими дахами, я також не мав зеленого поняття, що в таких випадках треба робити. Менi завжди здавалося, що всi дахи, яких стiльки набудовано по всiй землi, красуються собi мiж небом i землею, як тi птахи небеснi, що пiклуеться ними сам Господь Бог, а iх власники розкошують собi пiд iх благодатним покровом i покурюють люльку з «огденом».

Щойно аж тепер i на власнi очi я побачив i я переконався, що це соцiально-фiлософське питання виглядае аж не так iдилiйно. Стiни, стеля, помости, ринви, накриття, сходи включно з пивницею i убиральнею обступили мене зо всiх бокiв, «як та чорна хмара», не давали пiльги нi вдень, нi вночi, вимагали ремонту, незважаючи на сумний факт, що мое конто в «Роял-Кенедiен» безнадiйно iзсякло i нiчого не залишалося, як надолужити його моiм власним кривавим потом.

О, той дах i тi ринви! І хто iх таких вигадав? Першим моiм природним вiдрухом було вдатися до вiдповiдних майстрiв цього дiла i вiддати цiлу цю морочливу проблему у iх досвiдченi руки. І дуже до речi, на це навинувся один мiй знайомий, старий емiгрант, поважний громадянин, власник будинку i тягарового авта «Дженерал моторс»[11 - Дженерал моторс (англ. General Motors) – американський автомобiльний концерн.] з Оттави, який саме цим дiлом займався.