На твердій землі

На твердiй землi

Улас Алексеевич Самчук

Життя украiнських емiгрантiв у Канадi е темою романа «На твердiй землi» (1967). Герой роману Павло Данилiв – сильний тип чоловiка-украiнця, який позбавлений комплексiв меншовартостi, яскраво виражений iндивiдуалiст, що хоче жити, а не iснувати. Наскрiзним типом усiх творiв Уласа Самчука е образ сильноi особистостi: працьовитий селянин («Волинь», «Марiя», «Морозiв хутiр»); енергiйний господарник, пiдприемець («Кулак», «Темнота», «На твердiй землi»); iнтелектуал («Юнiсть Василя Шеремети»); воiн («Гори говорять», «Чого не гоiть огонь»). Незважаючи на рiзноплановiсть героiв, у них багато спiльного. Вони неначе творять свiй свiт, свою реальнiсть, у якiй живуть своiм окремим життям.

Улас Самчук

На твердiй землi

Передмова, коментарi І. Руснак

Художник-оформлювач Д. О. Чмуж

У виданнi збережено основнi особливостi лексики та синтаксису авторського тексту.

© Нацiональний унiверситет «Острозька академiя», 2019

© І. Руснак, передмова, коментарi, 2020

© Д. О. Чмуж, художне оформлення, 2019

* * *

У пошуках «Твердоi землi»

Задум роману[1 - Чорновий варiант роману мав назву «Простiр поза нами», про що свiдчить надрукований початок твору в альманаху «Пiвнiчне сяйво»: Самчук У. Мiй дiм i я: Уривок iз роману «Простiр поза нами» // Пiвнiчне сяйво: Альманах. ІІ / Упоряд. Я. Славутич. – Едмонтон: Славута, 1965. – С. 13–18. Уривок мав епiграф: «І еnjоy writing that kind of gossip myself. Aldous Huxley» (Я пишу такi плiтки сам. Олдос Гакслi (Aldous Leonard Huxley; 1894–1963)), який у виданнi 1967 року було замiнено заувагою автора: «Цей твiр належить до жанру мистецькоi лiтератури, а тому всi описанi тут подii, як також всi виведенi в нiм людськi постатi i характери е вислiдом творчих вимог i уяви автора».(Друкуеться за видання: Самчук У. На твердiй землi: Роман. – Торонто: Украiнська Кредитова Спiлка, 1967. – 390 с.)] «На твердiй землi»[2 - Для передмови частково використано матерiали статтi «Кохання – шлюб – щастя: Не зовсiм ювiлейнi роздуми над прозою Уласа Самчука» І. Руснак (Слово i Час. – 2005. – № 2. – С. 27–38).] (1967) зродився у письменника ще на початку 60-х рокiв ХХ столiття. У центрi оповiдi – молодi украiнцi-емiгранти, котрi намагаються «врости» в грунт новоi Вiтчизни i вiдшукати тут свое щастя.