Тік-Ток з Країни Оз

Хочеш пiти з нами i допомогти нам у пошуках?

Полiхромiя оглянула дивну компанiю, i на обличчi ii засяяла чарiвна усмiшка.

– Ослик, земна дiвчинка, Принцеса Озга i Косматий чоловiчок, – промовила вона. – Якщо ви маете намiр зустрiтися з Руггедо, вам, звичайно, без допомоги не обiйтися.

– Ти знайома з ним? – запитала Бетсi.

– Звiсно ж, нi. Печери Руггедо глибоко пiд землею, i туди жодна Веселка не може проникнути. Я знаю про Металевого Монарха лише з розповiдей. Його ще називають Королем Номiв, i свого часу вiн принiс чимало горя i людям, i феям, – повiдомила Полiхромiя.

– Ти боiшся його? – стривожено запитала Принцеса.

– Донька Веселки нiчого не боiться, – гордо заявила Полiхромiя. – Я ж небесна фея.

– Тодi, може, ти розкажеш нам, як знайти дорогу до печери, де живе Руггедо? – нетерпляче спитала Бетсi.

– Нi, – твердо промовила Полiхромiя, похитавши головою. – Цього я зробити не можу. Але я охоче пiду з вами i допоможу знайти це мiсце.

Їi обiцянка надихнула мандрiвникiв, i щойно Косматий чоловiчок знову вiдшукав стежку, вони бадьоро й весело рушили в дорогу.

Слiдом за нею впевнено крокував Косматий чоловiчок, раз у раз озираючись на Принцесу Троянд, яка йшла за ним, перевiряючи, чи не потрiбна iй допомога.

Ходу замикали Бетсi з Хенком. Коли дiвчинка втомлювалась, вона сiдала ослику на спину i деякий час iхала верхи.

Із настанням сутiнкiв друзi зупинилися на нiчлiг, вибравши для табору мiсце, де росло кiлька дерев i протiкав струмок. На ранок вони побрели далi, збираючи по дорозi ягоди i плоди на деревах.

Бетсi зi здивуванням побачила, що Принцеса троянд теж iсть разом з ними. Вона вважала, що феi взагалi нiчого не iдять. Але Полiхромiя все iй пояснила: Озга перестала бути феею пiсля того, як ii вигнали з Краiни Троянд. Тепер вона назавжди залишиться просто дiвчинкою.

Сама ж Полiхромiя була феею за будь-яких обставин. І якщо вона час вiд часу для пiдтримки сил ковтала мiсячноi ночi крапельку роси, то все одно цього нiхто не бачив.

Так вони всi йшли i йшли, не надто дбаючи про напрям, тому що вже давно безнадiйно заблукали в цьому чужому краю. Косматий чоловiчок сказав, що добре було б дiстатися гiр: вiн вважав, що вхiд у пiдземну печеру Руггедо ховаеться в безлюднiй гiрськiй мiсцевостi.