Тік-Ток з Країни Оз

Перший раз у мене хоч були цiкавi пригоди, а тут так самотньо й порожньо! Як же сумно буде менi чекати, поки знову з’явиться Веселка й забере мене звiдси. Ех, треба подумати, що можна зробити.

Згорнувшись клубочком, вона притулилася до плаского каменю i з головою закуталася в мантiю.

Так ii й знайшла Бетсi Боббiн. Вона крокувала кам’янистою стежкою, а слiдом за нею йшов Хенк, Принцеса Озга i Косматий чоловiчок. Побачивши блискучу дочку Веселки, Бетсi вiдразу пiдбiгла до неi i вигукнула:

– Ой, яка ж ти гарна!

Полiхромiя пiдняла золоту голiвку.

Їi блакитнi очi були повнi слiз.

– Я – найнещаснiша iстота на свiтi! – промовила вона крiзь ридання.

Мандрiвники оточили ii.

– Розкажи нам про своi нещастя, моя мила, – ласкаво звернулася до неi Принцеса Озга.

– Я вiдстала вiд своiх веселкових сестричок, – схлипуючи, сказала Полiхромiя.

– Хочеш, я стану твоiм братом, – спiвчутливо запропонував Косматий чоловiчок[2 - Уважнi читачi творiв Лiмана Френка Баума про Краiну Оз, звичайно, помiтили, що Косматий чоловiчок вже подорожував з Полiхромiею в однiй з попереднiх його книжок.

Однак автори серiйних творiв з численними персонажами не завжди перечитують написане. Тому iнколи трапляються новi знайомства зi старими друзями.].

– Не потрiбен ти менi! – крикнула Полiхромiя, вередливо тупнувши нiжкою. – Менi потрiбна моя Веселка.

– Це iнша справа, – сказав Косматий чоловiчок. – Однак постарайся про це не думати. У дитинствi я теж дуже хотiв, щоб у мене була Веселка, але нiчого з цього не вийшло.

Гадаю, i в тебе нiчого не вийде, i сльози тут не допоможуть.

Полiхромiя глянула на нього з осудом.

– Ти менi не подобаешся, – сказала вона.

– Справдi? – перепитав Косматий чоловiчок, дiстаючи з кишенi Магнiт Любовi. – Що, прямо анiтрохи? А може, все-таки хоч крапельку подобаюся?

– Подобаешся, подобаешся! – вiдповiдала Полiхромiя, не вiдводячи очей вiд чарiвного талiсмана i в захватi плескаючи в долонi. – Я люблю тебе, Косматий чоловiчку!

– Ще б пак, звичайно, любиш, – байдуже вiдгукнувся вiн.

 – Але я тут нi до чого. Це все чари Магнiту Любовi. Послухай, Поллi, ти тут зовсiм одна, без друзiв, тобi, напевно, самотньо. Поки ти не придумала, як повернутися до матерi i сестер, може, пiдеш iз нами?

– А куди ви йдете? – запитала Полiхромiя.

– Цього ми ще не знаемо, – вiдповiла Бетсi, беручи Полiхромiю за руку. – Ми шукаемо зниклого брата Косматого чоловiчка. Його тримае в полонi жахливий Металевий Монарх.