Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання

Ба, навiть, вiн продав його з таким успiхом, що Едiсон запропонував йому контракт на розповсюдження i продаж його винаходу всiею краiною. З цього дiлового спiвробiтництва народилося гасло «Вироблено Едiсоном, запроваджено у вжиток Барнсом».

Цей бiзнес-альянс успiшно проiснував понад тридцять рокiв. Барнс розбагатiв, але крiм цього вiн зробив дещо набагато важливiше: вiн довiв, що дiйсно можна «Думати i багатiти».

Якою сумою грошей можна оцiнити БАЖАННЯ Барнса, я не знаю. Можливо, воно принесло йому два або три мiльйони доларiв, але сума, якою б вона не була, стае неважливою у порiвняннi з великим досвiдом, який вiн отримав у формi чiткого знання, що нематерiальний iмпульс думки може бути перетворений на його фiзичний аналог шляхом застосування певних принципiв.

Барнс буквально «надумав» собi партнерство з великим Едiсоном! Вiн «надумав» свое багатство. На початку у нього не було нiчого, окрiм усвiдомлення того, ЩО ВІН ХОТІВ КОНКРЕТНУ РІЧ. І вiн мав ТВЕРДИЙ НАМІР досягти бажаного.

Коли вiн починав, у нього не було анi цента за душею.

Освiта теж не була його сильною стороною. Вiн не мав жодного впливу i статусу у суспiльствi. Але у нього була iнiцiатива, вiра та воля до перемоги. Завдяки цим невидимим (i одночасно небаченим) силам вiн зробив себе правою рукою видатного винахiдника.

А зараз давайте розглянемо iншу ситуацiю i проаналiзуемо приклад людини, у якоi, навпаки, було реальне багатство, але вона втратила його, тому що зупинилася за один крок вiд заповiтноi мрii.

За крок вiд золота

Однiею з найбiльш поширених причин провалу е звичка все кидати через тимчасову невдачу.

Рано чи пiзно кожен iз нас стикаеться з цим.

За часiв «золотоi лихоманки» Р. А. Дербi зi своiм дядьком теж подалися на пошуки сяючоi руди. Вони поiхали на захiд КОПАТИ i багатiти. Дядечко купив дiлянку i почав старанно орудувати заступом. Однак, вiн нiколи не замислювався над тим, що бiльше золота можна отримати працюючи мiзками, а не заступом. Робота була складною, але пристрасне бажання золота було чiтким i певним.

І ось через тижнi тяжкоi працi до них прийшла винагорода у виглядi виявлення джерела заповiтноi сяючоi руди. Тепер iм потрiбно було обладнання, щоб пiдняти цю руду на поверхню. Вони спокiйно закрили вхiд до шахти i поiхали додому у Вiльямсбург, штат Мерiленд, щоб розповiсти родичам i кiльком сусiдам про свою «знахiдку». Вони зiбрали грошi на необхiдне обладнання, доправили його до шахти. Дербi з дядьком знову повернулися до роботи.