Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання

Саме так i робить бiльшiсть людей.

Бiльше п'ятисот найуспiшнiших людей, що iх коли-небудь знала Америка, розповiли менi, що своiх найбiльших успiхiв вони досягли, коли були всього за крок вiд того, щоб скласти руки перед обличчям поразки. Невдача – та ще хитра шахрайка з гострим почуттям iронii. Нiчого не приносить iй бiльшого задоволення, нiж звалитися на людину, коли успiх вже майже був у тiеi в руках.

Урок наполегливостi за 50 центiв

З вiдзнакою закiнчивши «Унiверситет жорстких ударiв долi», Дербi вирiшив все ж досягти успiху, спираючись на свiй «золотий» досвiд.

Йому пощастило бути свiдком ситуацii, яка остаточно довела йому, що «Нi» не обов'язково означае «нi».

Одного чудового дня вiн допомагав своему дядьковi перемелювати пшеницю на старому млинi. Його дядько керував великою фермою, на якiй жили i працювали робiтники. Дверi тихо вiдчинилися i до кiмнати увiйшла маленька дiвчинка, дочка одного з орендарiв. Вона сором'язливо стала бiля входу i спостерiгала за ними.

Дядько, пiднявши очi, побачив дитину i грубо крикнув в ii сторону: «Чого тобi треба?» Дитина смиренно вiдповiла: «Моя мама сказала, щоб ви передали iй п'ятдесят центiв».

«Нiчого я не буду iй передавати, – вiдповiв дядько, – а тепер тiкай звiдси». «Так, сер», – вiдповiла дiвчинка. Але вона не зрушила з мiсця. Дядько продовжив молоти. Вiн так захопився, що навiть не помiтив, що дiвчинка нiкуди не пiшла. Коли вiн пiдняв голову i побачив, що вона все ще стоiть там, вiн крикнув iй: «Я ж велiв тобi йти! Все, йди звiдси, iнакше дам тобi прочуханки!»

Маленька дiвчинка сказала «так, сер», але не зрушила з мiсця нi на дюйм.

Дядько кинув мiшок з зерном, який якраз збирався перемелювати, взяв бочкову клепку i попрямував до дiвчинки. Вираз його обличчя не обiцяв нiчого доброго.

Дербi затамував подих. Вiн був упевнений, що зараз станеться щось жахливе. Вiн знав, що у його дядька був жорсткий характер i той не терпiв, коли йому перечили.

Коли дядько наблизився до дiвчинки, вона швидко зробила крок вперед, подивилася йому прямо в очi i пронизливо закричала у весь голос: «МОЯ МАМА ОТРИМАЄ ЦІ П'ЯТДЕСЯТ ЦЕНТІВ!»

Дядько зупинився, подивився на неi уважно, потiм повiльно поклав клепку на пiдлогу, засунув руку у кишеню, витяг пiвдолара i дав iй.

Дитина взяла грошi та повiльно вiдступила до дверей, не зводячи очей з цього суворого чоловiка, якого вона тiльки що перемогла. Пiсля того, як вона пiшла, дядько сiв i бiльше десяти хвилин непорушно дивився у вiкно.