Диктатор

Коротким, потужним ударом двох долонь Майкл С’ютi б’е Лейла по вухах, i мiльйони зiрок затьмарюють його п’яну свiдомiсть.

– Нiколи бiльше не роби так, Томасе. Не грай з вогнем, який може тебе зiгрiти, а може i спалити, – каже Майкл С’ютi.

– Хто ви в бiса такий? – питае Томас Лейл, i страх жене геть алкоголь з його молодого, заспиртованого органiзму.

Сараево живе в блокадi сербськоi армii. Щодня працюе артилерiя та снайпери. Щодня гинуть старi, жiнки, дiти. С’ютi та Лейл користуються прикриттям мiсii ООН.

Пiд носом сербiв вони плетуть свою брудну павутину. Балкани вкотре горять вогнем чужих амбiцiй.

– Мусульмани чи християни, не мае значення, – вiдповiдае Томас. – Усi вони покидьки. Нам свое робити.

«А ти вчишся, хлопчику», – задоволено думае С’ютi, i десь поруч з iхнiм будинком лунае вибух чергового снаряда.

Вони iдуть вулицями нiчного Нью-Йорку. Томас нiяк не може зрозумiти, в яку халепу вiн вляпався цього разу. У незнайомцi живе впевненiсть. У кожному його словi, кожному русi та клята впевненiсть! Вiн розглядае Лейла i не квапиться продовжувати дiалог.

Майкл С’ютi вичiкуе. Чергове питання мае задати Томас. І, врештi-решт, вiн це робить.

– Що вам потрiбно вiд мене? – приречено питае Лейл, i на вустах С’ютi народжуеться задоволена по-смiшка.

– Твiй розум i твое бажання служити своiй краiнi, – вiдповiдае агент ЦРУ новому пiдопiчному.

– На них точно не вийдуть? – питае С’ютi, коли за вiкном лунае чергова серiя пострiлiв.

– На мертвих можна вийти, але ось запитати iх нема про що.

Мертвi завжди вперто демонструють схильнiсть мовчати.

– Коли це ти став таким цинiком, Томасе?

– Того ранку, як протверезiв остаточно i зрозумiв, що ви не випадково трапилися у моему молодому життi.

Вони знаходяться у незнайомiй Томасу квартирi десь на Мангеттенi. Похмурий ранок не додае настрою. Лейлу кортить випити, але присутнiсть С’ютi перекреслюе будь-яку надiю на холодне пиво та мiцний вiскi.

– Гаразд, Томасе! Розкажи менi про себе. Я хочу знати усе, – каже Майкл С’ютi i сiдае у крiсло навпроти Лейла, аби слухати чергову сповiдь рекрутованого ним агента.

Увечерi Томас Лейл йде до центру Сараева, туди, де ринок Маркале. Ще з часiв Середньовiччя сюди з’iжджаються торговцi з усiх Балкан. Сьогоднi тут тихо. Наступного дня буде гаряче. Про це ще не знають мешканцi мiста. Про це вiдомо Томасу Лейлу i Майклу С’ютi. А також трьом мусульманам, якi мають виконати заплановане.

Томас пiдiймае голову i вдивляеться у фасад ринку.