Диктатор

Мiжнародний кримiнальний трибунал у справах колишньоi Югославii звинувачуе Караджича у скоеннi вiйськових злочинiв та геноцидi на територii колишньоi Югославii. З 1995 року знаходився у розшуку, арештований 21 липня 2008 року.Ратко Младич (нар. у 1942 роцi) – колишнiй сербський генерал, згодом начальник штабу Вiйська Республiки Сербськоi (1992–1995). У 1996 роцi Младича поряд з iншими керiвниками Республiки Сербськоi було звинувачено Гаазьким мiжнародним трибуналом у скоеннi военних злочинiв i геноцидi у зв’язку з облогою Сараева.

Його арешт був однiею з передумов для вступу Сербii в ЄС. Пiсля п’ятнадцятирiчного уникання судового переслiдування, 26 травня 2011 року Младича було схоплено силами безпеки Сербii в селi Лазарево поблизу м. Зренянин (Сербiя).]. Пройдуть роки, i цi двое постануть перед Гаазьким трибуналом. Їх звинувачуватимуть у геноцидi та злочинах проти людяностi. Але того дня про це ще нiхто не знае.

Уже позаду злочини в Сребренiце, захоплення заручникiв, якi працювали в ООН, блокада Сараева, коли загинуло близько десяти тисяч людей, перший вибух на ринку Маркале, що забрав життя шiстдесяти восьми осiб.

Понад двiстi людей тодi отримали поранення.

– На жаль, Томасе, цiна перемоги у кожнiй вiйнi – це якомога бiльше смертей. Тiльки так ми перемагаемо або ж перемагають нас. Я завжди обираю перше i не думаю про наслiдки. Перед Богом будемо стояти усi як один, i щось менi пiдказуе, що вiн нас навiть не прийме, а одразу вiдправить до Люцифера, – говорить С’ютi, коли iхне авто зупиняеться бiля старого будинку в самому центрi Сараева.

– Ти не вартуеш навiть цента, аби тебе викрадати, хлопче. Поки що не вартуеш. Але я виправлю це. І якщо ти вiдповiдально поставишся до свого нового життя, вже дуже скоро за твою голову будуть давати великi грошi. Дуже великi грошi, – каже С’ютi Лейлу.

– Хто ви, мiстере? – питае Томас, i його розум стае ще яснiшим.

– Вважай, що в тебе з’явився батько, якого ти нiколи не знав, – вiдповiдае Майкл С’ютi, i Томас Лейл хапае його за горло.

– Чому знову Маркале? – питае Лейл.

– Чому б i нi? Мiсце людяне. Ідеальне мiсце. Одного боюся, Томасе, – каже Майкл С’ютi, i Лейл чуе невластивi його шефу нотки людяностi.

– Що саме?

С’ютi сiдае за стiл, перед ним карта Сараева i кiлька газет, вiн щось довго вишукуе на картi або ж просто iмiтуе пошуки, мовчання затягуеться на декiлька хвилин, а потiм вiн каже:

– Щоб цi придурки не зiпсували операцiю. Хто ж iх знае, мусульман.