Маленькі чоловіки

Саллi заховала свое кучеряве волосся пiд чепчик i без заперечень вдягла фартух.

– Тепер приведи все в порядок, – наказала тiтка Джо. – Вимий новий посуд, а заодно й старий сервiз, бо колишня кухарка залишила його брудним пiсля гостей.

Тiтка Джо говорила серйозно, але Саллi розсмiялася: вона знала, хто була ця «неохайна кухарка», яка не вимила посуд.

І ось, засукавши рукава, вона iз задоволенням почала метушитися на кухнi, час вiд часу захоплено вигукуючи: «Ох, яка чудова шпигувальна голка!», «Яка гарненька мисочка!», «Яка чарiвна перечниця!».

– Тепер, Саллi, – сказала панi Джо, коли дiвчинка перемила весь посуд, – iди на базар. Я тут записала все, що потрiбно купити.

І вона подала iй листок паперу й кошик.

– А де в нас буде базар? – запитала Саллi, для якоi нова гра з кожною хвилиною ставала дедалi цiкавiшою.

– В Ейзi.

Саллi вирушила за покупками й знову розбурхала весь клас, з’явившись перед однокласниками в новому вбраннi.

– Це чудова гра! – з осяяним обличчям шепнула вона Демi.

Стару Ейзi ця гра цiкавила нiтрохи не менше, нiж Дейзi. Вона весело засмiялася, коли до неi на кухню влетiла маленька кухарочка Саллi в чепчику, що збився набiк.

– Ось список провiзii для тiтоньки Джо. Менi все це потрiбно якнайшвидше, – повагом промовила Дейзi.

– Подивимося, що тут таке, мое серденько. Ага! Два фунти м’яса, картопля, гарбуз, яблуко, хлiб i масло. М’яса ще немае, я пришлю його нагору, тiльки-но принесуть. А все iнше – будь ласка.

І Ейзi поклала в кошик одну картоплину, яблуко, шматочок гарбуза, трохи масла й хлiбець, а наостанок сказала Саллi, щоб вона остерiгалася хлопчика, пiдручного м’ясника, бо вiн – великий пустун.

– Хто ж це? – запитала Саллi, сподiваючись, що цим хлопчиком виявиться Демi.

– А ось побачиш, – сказала Ася.

Саллi схопила кошик i, весело наспiвуючи, побiгла нагору.

– Сховай все, крiм яблука, в шафу для провiзii, – сказала панi Джо, коли юна куховарка повернулася з базару.

Пiд полицею були влаштованi двi шафи, й Саллi знову охопила радiсть, коли вона вiдчинила iх.

Одна слугувала пiдвалом – там лежали дрова й вугiлля. В другiй зберiгалося борошно, цукор, сiль, м’ясо та iнша провiзiя. Зокрема, стояла баночка з варенням, бляшанка з iмбирними пряниками й крихiтна чайниця з чаем. Найбiльше дiвчинцi сподобалися два маленьких горщики з молоком, на якому вже почали збиратися вершки, i ложечка, щоб знiмати iх.

Побачивши все це багатство, Дейзi заплескала в долонi й хотiла негайно зняти вершки.