Вітраж

Тим часом, як кажуть написи, за нею повинно бути ще аж п’ять.

Вже сама труна неоцiнена знахiдка, бо ж мумii звичайно ховано в кiлькох трунах, що iх вкладали одна в одну. На мумii ж повиннi бути папiруси, амулети, дорогоцiнности й тому подiбне.

На пiдлозi знайдено сiм мiстичних весел, що мали придатися фараоновi в його мандрiвках на тому свiтi.

Знайдено скринi з одежею, прикрасами, алябастровi вази, рiжнi дорогоцiннi дрiбнички. Мiж иншим, зворушлива деталь: в однiй алябастровiй скринцi знайдено пасмо сивого жiночого волосся.

Очевидячки, це е волосся фараоновоi матерi, бо ж вiдомо, що Тут-Анх-Амонова жiнка (Анк-Хезi-Амон?) умерла пiзнiше за фараона, маючи 20 рокiв. Тут же знайдено й чудовоi роботи ii скульптурний портрет.

Зi схiдного боку за труною – иншi дверi, але вiдчинити iх поки-що не було змоги, бо довелося б понiвечити багато скарбiв у першiй кiмнатi. Але ж кiлька цеглин iз стiни все-таки вийнято. Крiзь утворену дiру видко дальшу салю, так само повну всяких скарбiв.

Загалом у першiй кiмнатi знайдено 30 великих коробiв iз незайманими печатками.

Знайдено i двi постати покiйного фараона. Тута ж – сила дитячих забавок, видимо, iх любив фараон за дитячих лiт. Велике вiяло зi страусових пер iз держалном зi слоновини. Кажуть, що краси цього держална не можна анi описати, анi уявити собi ii тому, хто не бачив його на власнi очi. Мiж иншим, це – перше вiяло, знайдене в розкопках: досi про них знали лише з малюнкiв. Тут же – кiлька моделiв човнiв iз повною снастю. Це така ж надзвичайно цiнна знахiдка, бо по нiй можна собi в’явити египетську фльоту за XVIII династii та чим вона вiдрiжнялась од фльоти инших дiб. Знайдено також фiгуру чорного лебедя невiдомого призначення. Ще ранiш таку ж фiгуру вже знайшов i передав до каiрського музею Морган.

Взагалi ж дати повнiший реестр знахiдок Тут-Анх-Амоновiй могилi сьогоднi ще не можна, бо рiчей там стiльки, що навiть iх не перераховано. А скринi ще й не вiдчинено. З певнiстю можна сказати лише одне: знайдено скарби такоi ваги, що вони можуть кинути цiлком нове свiтло на iсторiю життя у стародавньому Єгиптi.

Поки-що гробницю зачинено. А тим часом роблять приготування до перевозу знайдених скарбiв. Головним чином припинено працю через те, що в лiтнiй час, через пекельну спеку, не можна провадити роботи нi надворi, нi в гробницi, де пече, мов у грубi. Поки що вивезено лише такi рiчi, що були на перешкодi при руху в гробницi, тобто, мовляв, те, що «валялось по дорозi».