Вітраж

Багато з тих iмен принято на всьому свiтi, дарма що вони зовсiм не мають нiчого спiльного з правдивими египетськими. Отож, коли б устав з труни давновiкий египтянин та вчув би такi наймення, як: Тут-Мес, Теби, Ізида, Мемфiс тощо, вiн напевне помер би вдруге ранiш, нiж засвоiв би собi, що ми пiд назвою Тутмеса маемо на думцi Тут-Анх-Амона, що Тебами звемо столицю Амона – Весет, що Ізида – та сама «добра мати, могутня своiми чарами Есет», а Мемфiс – нiщо инше, як колишнiй Мено-Феру.

На Тут-Анх-Амоновiй постатi, знайденiй у його гробницi, фараон витесаний ув образi бога Амона, його патрона.

На головi вiн мае божеську корону, що закiнчуеться двома перами «сояшного сокола».

Тут-Анх-Амон був сином Аменготепа ІІІ, названого греками Аменофiсом, а потiм тими ж таки греками переiменованого в Мемнона, уславленого, головно, знаним у цiлому свiтi «кольосом Мемнона», «спiву» якого приходили послухати туристи давноминулих вiкiв iз далеких краiн свiта. Мiж иншим, на кам’яних плитах цiеi велетенськоi постатi залишилися й автог (https://www.

google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=9&ved=0CEAQFjAI&url=http%3A%2F%2Fuk.wiktionary.org%2Fwiki%2F%25D2%2591%25D0%25B0%25D0%25B2%25D0%25B0&ei=bSG9U5qGOKTnywO4rYGACw&usg=AFQjCNGpRh96WTrwzc3ROw0kyjZEPgTb7g)рафи цiсара Андрiяна – цього iсторичного «globtroteurr-a»…

На фараонiв престол Тут-Анх-Амон сiв через 7 рокiв пiсля смерти свого нерiдного брата й тестя Аменготепа IV (Ахуен-Атона), вiдомого за своеi спроби зробити релiгiйну революцiю. Це вiн намагався зрушити культ великого тебанського Амона й запровадити культ сояшного Диска-Атона.

Оповiстивши вiйну тебанському боговi, Ахуен-Атон занедбав i посвячену Амонову столицю Тебита заклав собi нову, яку й назвав своiм iменем. Але ж та реформа не була щаслива: великий тебанський бог показався мiцнiщим за фараона-бунтаря: Амонiв храм, хоча i в руiнах, стоiть ще й по сьогоднi. Саме ж наймення Ахуен-Атонове дальшi пани Єгипту позбивали та винищили по всiх мiсцях, де колись красувались його написи. Заступивши Ахуен-Атонове мiсце, Тут-Анх-Амон повернув до Тебiв i поновив славу Амонову.

Доки не вiдчинять Тут-Анх-Амоновоi труни, буде загадкою: в якому саме вiцi помер цей молодий фараон. Але ж i тепер уже вiдомо, що помер вiн, справдi, юнаком. На це вказують i тi рiчi, що знайдено iх у великому числi в гробницi, й що дотепер вважалися за дитячi виграшки. Із цiеi та деяких инших пiдстав дехто догадуеться, що Тут-Анх-Амон помер, маючи приблизно всього 16 рокiв.