Нічний молочник

У замовницi стiльки ворогiв! Адже в нашiй полiтицi нiякого гуманiзму. Стежать одне за одним, пiдслухують, пiдглядають. А вона, наша люба, лiки не для себе замовляла. Вона ж нiчого на цьому свiтi не боiться! Мабуть, для когось iз соратникiв, хто боязкiший. Першу пробну партiю вiн зробити встиг, але дуже непокоiвся про побiчнi ефекти. Казав, що ефекти цi «психiчноi природи»! – i вона покрутила пальцем бiля скронi, а потiм сумно всмiхнулася.

– А як це – «ефекти психiчноi природи»? – спитала обережно Веронiка.

– Це коли люди з глузду з’iжджають?

– Нi. Це коли вони раптом нi сiло нi впало стають чесними й порядними… Я маю на увазi полiтикiв, а не людей! Нормальнi люди лiки в аптецi купують. Я ж Едiка нiколи детально не розпитувала. Те, що вiн сам менi розповiдав, те й пам’ятаю. У нього в аптецi кабiнет був. А пробнi партii вiн по ночах десь у Дарницi робив. Там у нього приятель на фармацевтичнiй фабрицi. Аптеку я не продаватиму. Якщо хочеш, можемо туди зайти, я тобi кабiнет Едiка покажу!

До кабiнету мерця Веронiцi не хотiлося, але ще менше iй хотiлося сидiти тут, за цим столиком i бачити за спиною Дарii Іванiвни частину металевоi шухляди, в якiй лежав заморожений Едiк, убитий, до речi, за два кроки вiд ii, Веронiки, будинку.

Тiеi самоi ночi, коли Семен прийшов додому пiд ранок з великою бурою плямою на рукавi сорочки i в дивному станi.

Веронiку раптом почало лихоманити. Думки самi малювали iй чоловiка в ролi холоднокровного вбивцi Едiка.

Але Семен, попри свою роботу, був людиною м’якою i доброю, Нездатною на таку жорстокiсть. Це просто безглуздий збiг!

Веронiцi стало холодно, i вона поглядом попросила Дарiю Іванiвну наповнити iй чарку.

27

Мiсто Бориспiль. Вулиця 9 Травня

З «поверненням» Мурика життя у домi Дiми та Валi владналося, заспокоiлося. Валя вирiшила знайти собi роботу i без проблем знайшла собi мiсце касирки у невеликому залi гральних автоматiв неподалiк автовокзалу.

Працювала вона з восьмоi ранку до п’ятоi, i тепер Дiмi пiсля нiчноi змiни доводилося самому пiдiгрiвати собi снiданок. Спершу вiн пiднiмав накривку пательнi, що стояла на плитцi. Почасти з цiкавостi, почасти для того, щоб пiдсилити вiдчуття голоду. Його тiшив будь-який снiданок: i вчорашнi пельменi, якi, коли розiгрiвати на пательнi, набували смачноi хрусткоi шкоринки, i гречана каша з котлетою, i навiть уже готова, але вистигла яечня зi шкварками.