Україна самостійна

Або ось в устi над Прутом, у Белелуi та iнших селах дощ виполiскуе з обривiв вiд часу до часу золотi монети, а в Михалкiвцях над Днiстром вiднайдено навiть золотi скарби неоцiненноi вартостi! Розумiеться, нашi селяни, що знайшли iх, не видiвши на своiм вiцi золота i не знаючи вартостi таких речей, попродали тi «бляшки» жидам за пару крейцарiв, хоч при лiпшiм своiм розумi i якби мали звичай похiснувати та нетиканим зберегти те, чого не вмiють оцiнити, могли мати за них тисячi, вдесятеро бiльше, нiж варто те золото на вагу! Адже графовi Дiдушицькому, що за пару сот ринських закупив бiльшу часть михалкiвецького скарбу, давали англiчани круглий мiльйон ринських! Значить, на мiсцi, де тепер живуть нужденнi та нетямучi руськi селяни, жили колись люди, що робили i вживали отi золотi оздоби!

По безмежних полях-степах нашоi Украiни, вiд Серету та Стрипи аж геть до Дону, стоять мiльйони бiльших i менших могил, валiв, круглих, мов перстенi, насипiв, тисячi так званих городищ, тобто руiни давнiх мiст, замкiв, укрiплень.

Уже близько сто лiт люди розкопують тi слiди давнiх вiкiв, вiднаходять у них свiдоцтва про життя-буття людей перед сотками й тисячами лiт.

У нас i по iнших краях, там, де тепер великi лiси або пустелi, вiднаходять слiди предковiчних копалень, залiзних гут та iнших подiбних гнiзд людськоi працi й цивiлiзацii.

Значить, були часи, коли праця й цивiлiзацiя цвiла там, де тепер лiси, дебрi та пустi поля.

По iнших краях маемо далеко бiльшi i страшнiшi приклади на те, що поступ не все будуе, але часто руйнуе. Стародавнiй Вавилон, колиска всякоi просвiти, що колись уважався раем свiту, нинi лежить у руiнах, присипаний пiском, який грубою верствою покривае всю краiну: де колись були мiста, села, сади, палати, бiблiотеки, храми та школи, нинi повзають гадюки та виють голоднi шакали i лише десь-не-десь дрiмае вбоге, малолюдне сельце.

Зовсiм так виглядае, як коли би поступ, що перед многими тисячами лiт вийшов вiдси, загубив дорогу i не мiг назад вернути сюди. Те саме бачимо з iншими гнiздами староi цивiлiзацii, з Єгиптом, Фенiцiею, Палестиною, Грецiею; всюди там бачимо упадок, спустошення, руiни i нужденних, безтямних потомкiв колишньоi сили i слави.