Україна самостійна

Розумiеться, що та французька революцiя не була також останнiм епiзодом у тiй боротьбi новочасних порядкiв з середньовiковим феодалiзмом i його традицiею. Занадто сильнi його паростi пережили ту революцiю i ростуть та буяють собi ще й досi не тiльки в iнших краях Європи, де та революцiя не була переведена так основно, як у Францii, i чiплялася бiльше зверхнiх форм, нiж самоi основи соцiального та полiтичного життя, але i в самiй Францii, де на наших очах iде нова, хоч i безкровна поки що революцiя – боротьба державноi властi не з релiгiею, як плещуть злi язики, а з занадто вибуялою автономiею церковноi органiзацii, що, черпаючи своi сили з державного органiзму, повертае iх систематично на шкоду того органiзму.

А в Нiмеччинi, Австрii, Італii та Іспанii ся боротьба мусить бути ще завзятiша i тяжча, бо тут обiк страшенноi сили новочасного, не на релiгiйнiй, але на полiтичнiй основi зорганiзованого клерикалiзму, що йде до усталення свiтськоi властi панства над усiм свiтом, живуть i сильнi паростi середньовiкових феодальних традицiй з iх завзятим змаганням до автономii, опертоi не на свободi i рiвноправностi всiх громадян держави, а на iсторичних традицiях, ворожих тiй рiвноправностi й свободi.

Для нас, украiнцiв, що разом з Польщею, а потiм з Росiею i Австрiею перейшли всi фази того великого iсторичного процесу i по якiйсь iронii долi звичайно мусили коштувати найпоганiшi i найприкрiшi наслiдки тих старих порядкiв, для нас у теперiшню пору дуже важне зрозумiння сеi iсторичноi азбуки, яка б давала нам тверду основу в дальшiм полiтичнiм життi i хоронила нас вiд неясностi i баламутства.

От тим-то думаю, що покликом нашим у сю пору не може бути анi автономiя sans phrase[22 - Безумовно (фр.)] анi федералiзм sans phrase, але все i всюди: повна полiтична воля i рiвнiсть забезпечення ii людських прав, а вже на тiй основi автономiя нацiональностi.

UKRAINA IRREDENTA

Украiнське питання переходить в новiших часах дивнi форми розвитку. Вiдколи при кiнцi XVI вiку унiя з Польщею, зразу полiтична, а далi й обрядова, силою натуральноi реакцii кинула мiж украiнцiв сильний фермент i збудила першi проблиски нацiонального почуття, першу свiдомiсть нацiональних iнтересiв, вiдрубних вiд iнтересiв польських (почуття вiдрубностi вiд Московщини збудилося i виступило досить рiзко вже в другiй половинi XVII вiку), бачимо серед украiнського народу i серед украiнськоi суспiльностi певне аналогiчне, хоч не паралельне хвилювання тоi свiдомостi i того почуття.