На нашем сайте вы можете читать онлайн «До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)

Автор
Дата выхода
25 мая 2020
Краткое содержание книги До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Франческо Петрарка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Отець гуманізму», один з найосвіченіших інтелектуалів своєї доби, славетний латиніст, прихильник свобод і республіканських вольностей, що дружив з тиранами та монархами, Франческо Петрарка (1304—1374) за життя часто думав і писав про смерть, а слави у віках зажив як неперевершений співець кохання.
«До нащадків моє послання» (1350) – автобіографічний твір,
своєрідний заповіт прийдешнім поколінням. Це розповідь обдарованого європейця, що вже чогось досяг, але, попри кризу середнього віку, не припиняє шукати свого місця в житті, хоче справити краще враження на спільноту, а найперше – на себе самого.
«Таємницю мого зцілення, або Книгу бесід про байдужість до мирського» (1343) називають щоденником духовної кризи. У деяких перекладах твір виходив під назвою «Сповідь». «Таємниця…» побудована як уявний діалог Петрарки з Блаженним Августином. Упродовж трьох діб учасники діалогу цитують Вергілія, Цицерона, Сенеку і самого Петрарку. Саме байдужість до мирського є способом зцілення, який пропонує Петрарці Блаженний Августин.
До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Пишучи про Петрарку, лiтературознавцi нерiдко по факти бiографii поета просто вiдсилають читача до хронологiчних таблиць, настiльки його доля неспокiйна i настiльки детально вивчена (хоча якийсь знавець вiдбувся заувагою, буцiмто «бiографiя поета небагата на зовнiшнi подii»). І на початку хронологiя подiй видаеться цiлком закономiрною для тiеi доби.
Спадкоемець династii флорентiйських нотарiусiв, вiн народився 20 липня 1304 року в Ареццо, що коло витокiв рiчки Арно, куди його батьки, котрi належали до партii бiлих гвельфiв (помiрних прихильникiв папи), втративши все свое майно внаслiдок полiтичних заворушень у рiдному мiстi, змушенi були тiкати з Флоренцii чорних гвельфiв (радикальнiших папiстiв) пiд захист гiбеллiнiв (прихильникiв iмперii).
Данте
Сагою дивною, без демена й весла,
Ми пропливали вдвох, – я й чарiвник Вергiлiй.
Як бронза вiн рiзьбивсь – i до далеких лiлiй
Рiка незнана нас, гойдаючи, несла.
Латаття там плелось без лiку i числа,
На свiт займалося в пустелi златохвилiй;
Я поглядом тонув у тiй наплавi бiлiй,
А слухом – у речах небесного посла.
Я чув: «Цi лiлii, що упояють чаром,
Далеко вiд землi, вiд valle lacrimarum,
Зросли тут засiвом Господньоi руки;
Далекi вiд тривог i вiд земноi сварки,
Колишуться i снять, одвiчнi двiйники
Сонетiв i канцон майбутнього Петрарки».
Показово, що оповiдачем у цiй картинi е «чарiвник Вергiлiй» – iм’я з двох слiв, що, чималою мiрою, визначае все життя Франческо Петрарки.










