На нашем сайте вы можете читать онлайн «До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)

Автор
Дата выхода
25 мая 2020
Краткое содержание книги До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Франческо Петрарка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Отець гуманізму», один з найосвіченіших інтелектуалів своєї доби, славетний латиніст, прихильник свобод і республіканських вольностей, що дружив з тиранами та монархами, Франческо Петрарка (1304—1374) за життя часто думав і писав про смерть, а слави у віках зажив як неперевершений співець кохання.
«До нащадків моє послання» (1350) – автобіографічний твір,
своєрідний заповіт прийдешнім поколінням. Це розповідь обдарованого європейця, що вже чогось досяг, але, попри кризу середнього віку, не припиняє шукати свого місця в житті, хоче справити краще враження на спільноту, а найперше – на себе самого.
«Таємницю мого зцілення, або Книгу бесід про байдужість до мирського» (1343) називають щоденником духовної кризи. У деяких перекладах твір виходив під назвою «Сповідь». «Таємниця…» побудована як уявний діалог Петрарки з Блаженним Августином. Упродовж трьох діб учасники діалогу цитують Вергілія, Цицерона, Сенеку і самого Петрарку. Саме байдужість до мирського є способом зцілення, який пропонує Петрарці Блаженний Августин.
До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Згодом, як своерiдне наслiдування Вергiлiевiй «Енеiдi», виникне задум поеми «Африка». Ще згодом вiн змушений буде покинути улюблений Воклюз, оскiльки, зокрема й через захоплення Вергiлiем, папа Інокентiй VІ вважатиме його небезпечним «чарiвником». Але все це потiм.
Заняття юного Франческо i його молодшого брата Герардо з Конвеневоле да Прато вiдбувались у Карпантра, прованському мiстечку в полiтичнiй орбiтi Авiньйона, тодiшнього центру католицизму, мiсця французького полону пап («вавилонського полону», за влучним висловом Петрарки, який згодом нещадно критикував розкiш i звичаi папського Авiньйона), де, нарештi, осiла родина флорентiйських вигнанцiв, пiсля Ареццо, Інчiзи, Пiзи i невдалих спроб вiдвоювати втрачене становище у Флоренцii.
Сер Петракко, керуючи освiтою сина, вирядив його в Монпелье, на вивчення юриспруденцii, яку юнак на все життя зненавидiв не менше, нiж Авiньйон. Вiн сам потiм змалюе випадок, коли батько, приiхавши у справах в Монпелье, вирiшив перевiрити стараннiсть сина в навчаннi, i, застукавши його за студiюванням древнiх, кинув шкiдливi книжки у вогонь.
Осиротiли брати Франческо i Герардо доволi рано: на час батьковоi смертi старшому, Франческо, заледве виповнилось 22 роки.
Видаеться, саме завдяки батьковим авiньйонським заслугам перед папою Франческо отримав становище «свiтського канонiка», що давало йому сякi-такi засоби до прожиття i не передбачало особливих турбот. Взагалi, вiдтодi синекура – у тiй чи iншiй формi – давала йому якщо не цiлковиту незалежнiсть, то, принаймнi, можливiсть займатись тим, що серцю любо, i свiтський канонiк Франческо, понад усе цiнуючи особисту свободу, до кiнця життя полював на новi приходи-канонiкати (sine cura, буквально – «без турбот»: своерiдна папська стипендiя, або грант).










