На нашем сайте вы можете читать онлайн «До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)

Автор
Дата выхода
25 мая 2020
Краткое содержание книги До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Франческо Петрарка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Отець гуманізму», один з найосвіченіших інтелектуалів своєї доби, славетний латиніст, прихильник свобод і республіканських вольностей, що дружив з тиранами та монархами, Франческо Петрарка (1304—1374) за життя часто думав і писав про смерть, а слави у віках зажив як неперевершений співець кохання.
«До нащадків моє послання» (1350) – автобіографічний твір,
своєрідний заповіт прийдешнім поколінням. Це розповідь обдарованого європейця, що вже чогось досяг, але, попри кризу середнього віку, не припиняє шукати свого місця в житті, хоче справити краще враження на спільноту, а найперше – на себе самого.
«Таємницю мого зцілення, або Книгу бесід про байдужість до мирського» (1343) називають щоденником духовної кризи. У деяких перекладах твір виходив під назвою «Сповідь». «Таємниця…» побудована як уявний діалог Петрарки з Блаженним Августином. Упродовж трьох діб учасники діалогу цитують Вергілія, Цицерона, Сенеку і самого Петрарку. Саме байдужість до мирського є способом зцілення, який пропонує Петрарці Блаженний Августин.
До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Без болю й скрухи рушу
В обiйми смертi передчасно,
бо сподiванням тiшусь,
що знайдуть мир i тишу
дух змучений i плоть нещасна:
душа – в блаженнiй високостi,
в могилцi серед квiтiв – костi.
Якби ж то повернулась
в розмай гордячка мила,
нехай би, озирнувшись на долину,
там поглядом ковзнула,
де в перший раз уздрiла
мене в благословенну днину;
побачила б там каменину —
надгробок мiй непишний —
i нiжно б так зiтхнула,
що стиха б сколихнулась
могилка, а вона, невтiшна,
сльозу змахне габою
i до небес обернеться з журбою.
Весняним цвiтом крони
на неi засiвали;
(менi коштовний спогад досi)
вона немов на тронi:
ii оповивали,
хмаринки цвiту, i на коси
спадали золотоволосi,
i на ii тунiку,
убравши у перлини
ii саму й долину;
сiдали пелюстки на рiку,
i тихе те кружляння,
здавалось, дихае коханням.
Я завжди твердив
у трепетi побожнiм:
Вона прийшла iз райських кущiв —
я знаю твердо.
Лик вельможний,
манери, мова, смiх живлющий
зачарували мою душу,
мене вiд гордих iстин
безжально вiдiрвали.
Що робиш тут? – мене питали.
Я тут в гаю тiнистiм
такий шукаю спокiй,
якого не знайду в обителi високiй.
Якби тобi удосталь тi оздоби,
яких собi бажаеш,
могла б ти помiж люди вийти з гаю.
Разом з братом Герардо Франческо зiйшов на верхiвку однiеi з гiр Воклюзу, Мон-Ванту («Вiтряноi гори»), що височiе на 1912 м над рiвнем моря i добре вiдома вболiвальникам «Тур де Франс» як частина маршруту престижних велоперегонiв i мiсце загибелi необачного британця Тома Симпсона.
Однак далi в життi Франческо Петрарки вiдбуваеться подiя не тiльки значима, але набагато публiчнiша за все, що траплялося з ним досi: дiйство, що розтяглося, в цiлому, на кiлька тижнiв: увiнчання Петрарки в Римi навеснi 1341 року золотим лавровим вiнком як короля поетiв. Звiсна рiч, цей епiзод не обминае жодна бiографiя поета, та й сам вiн не пропускав нагоди прямо i непрямо про нього згадати.










