Озма з країни Оз

– Воно зроблене з мiдi, як старий казанок у оборi в нас удома, – провадила Курка, повертаючи голову то в один, то в другий бiк, щоб той предмет могли роздивитись обое ii круглих очей.

– Колись, – сказала Доротi, – я знала чоловiка, зробленого з бляхи, дроворуба на ймення Дiк Рубач. Але вiн був живiсiнький, як i ми, бо народився справжньою людиною й дiстав свое бляшане тiло потроху – зразу ногу, тодi палець, потiм вухо – бо в нього часто траплялись прикрi випадки з сокирою i вiн рубав сам себе дуже необережно.

– Гм, – чмихнула Курка, нiби не вiрила в те, що почула.

– Але цей мiдний чоловiк, – провадила Доротi, дивлячись на нього зачудовано, – взагалi неживий, i менi цiкаво, нащо його зроблено i чому його замкнули в такому чудному мiсцi.

– Це загадка, – зауважила Курка, повернувши голову, щоб поправити дзьобом пiр’я на крилах.

Доротi ввiйшла до комiрчини, щоб обдивитися мiдного чоловiка з усiх бокiв, i раптом побачила картку, що висiла в нього мiж лопатками на мiдному гачку. Вона зняла ту картку з гачка, вернулася на стежку, де було виднiше, й сiла на кам’яну брилу прочитати, що там написано.

– Ну, що там? – зацiкавлено спитала Курка.

Доротi прочитала картку вголос, вимовляючи довгi слова не без натуги. І ось що вона вичитала:

«Коваль, Бляхар i К°

Механiчна людина патентованоi подвiйноi дii, з надшвидкою реакцiею, здатна думати й бездоганно говорити.

Споряджена нашим спецiальним годинниковим механiзмом.

Думае, говорить, дiе, робить усе, тiльки нежива.

Виготовляеться виключно на наших заводах у Евнi, краiна Ев.

Будь-якi пошкодження переслiдуються законом».

– Ото диво! – сказала Руда Курка. – І ти гадаеш, що все це правда, люба моя?

– Не знаю, – вiдказала Доротi; вона ще не дочитала. – Слухай далi, Бiлiно.

«Вказiвки для користування:

Для думання: накрутiть годинниковий механiзм крiзь отвiр пiд лiвою пахвою (позначено «№ 1»).

Для говорiння: накрутiть годинниковий механiзм крiзь отвiр пiд правою пахвою (позначено «№ 2»).

Для ходiння й дiй: накрутiть годинниковий механiзм крiзь отвiр посеред спини (позначено «№ 3»).

Примiтка: гарантiя бездоганноi роботи протягом тисячi рокiв».

– Ну, чудово! – вигукнула Руда Курка в подивi. – Якщо мiдний чоловiк умiе робити хоч половину цього, то вiн таки дивовижна машина. Але я гадаю, це все шахрайство, як усi патентованi вироби.

– Можна накрутити його, – запропонувала Доротi, – та й побачимо.