Маленькі жінки. II частина

– Панночка Елiот – дуже мила дiвчина i, здаеться, вона залишилася задоволеною, – завважила Бет iз особливою теплотою.

– Чи не дасте менi з собою шматок вашого пирога? Менi вiн стане в пригодi, бо маю дуже багато гостей у цi днi, а такого чудового пирога менi не спекти, – сказала Мег напрочуд серйозним тоном.

– Вiзьми весь. Я тут едина, хто любить солодке, тож вiн встигне заплiснявiти, перш нiж менi вдасться iз ним упоратися, – вiдповiла Емi зiтхнувши, адже думала про ту величезну суму, яку витратила на цей пирiг.

– Шкода, що немае Лорi й нiкому допомогти нам, – почала було Джо, коли вони вдруге приступили до салату й морозива.

Застережливий погляд матерi завадив подальшим висловлюванням на цю тему, i вся сiм’я iла витонченi страви у героiчному мовчаннi, поки пан Марч м’яко не помiтив:

– Салат був одним з улюблених страв у давнину i… – тут загальний вибух смiху перервав виклад «iсторii салатiв», на превеликий подив ученого мужа.

– Склади все це в кошик i вiдправ до Гуммелiв: нiмцi люблять поiсти.

– Я думала, помру, коли побачила тiльки вас двох у цьому – як там його? – немов два крихiтних зернятка у великий горiховiй шкаралупi. А мама-то чекала цiлу юрбу! – i, насмiявшись, Джо трохи сумно зiтхнула.

– Менi дуже шкода, дорога, що тебе спiткало таке розчарування, але ми всi дуже старалися, щоб ти була задоволена, – сказала панi Марч iз нiжним спiвчуттям.

– Я задоволена. Я зробила те, за що взялася, i не моя вина, що нiчого не вийшло. Цим я й тiшуся, – вiдповiла Емi з легким тремтiнням в голосi. – Я вдячна всiм вам за допомогу i буду ще бiльш вдячна, якщо ви не згадуватимете про те, що трапилося, принаймнi найближчого мiсяця.

Нiхто й не згадував про це протягом кiлькох мiсяцiв, але слова «свято на природi» завжди викликали загальну усмiшку, а на день народження Емi отримала в подарунок вiд Лорi крихiтного коралового омара, щоб носити у виглядi брелока на ланцюжку годинника.

– Якби не мама, я не витримала б усього цього, – оголосила Емi згодом i з вдячнiстю згадувала про допомогу матерi навiть тодi, коли «найкращий жарт сезону» вже був забутий всiма iншими учасниками подiй.

Роздiл четвертий

Лiтературнi уроки

Доля несподiвано посмiхнулася Джо й кинула монетку на щастя прямо на ii шляху.