Війна

Поiзд Харкiв – Киiв, у якому вчора приiхав Саша Красовицький, був зовсiм порожнiм – 10 % мiсць було зайнято. Розповiв, що до однiеi зi спiвробiтниць видавництва «Фолiо» прийшов син i сказав: «Давай продавати квартиру в Харковi й купувати в Чернiвцях. Харкiв занадто близько до росiйського кордону, i я не хочу раптом опинитися в Росii!»

Дмитро Ярош написав заяву до Генеральноi прокуратури на Володимира Путiна, звинувативши його в кримiнальному злочинi. Тепер Генпрокуратура мусить зарееструвати заяву Яроша та оголосити Володимира Путiна в розшук за звинуваченням в агресii проти Украiни, у вбивствi украiнських вiйськових i в порушеннi цiлiсностi украiнськоi держави.

Рефат Чубаров iще позавчора попросив парламент визнати право кримських татар на самовизначення. Виявляеться, Украiна досi не приедналася до Декларацii ООН про права корiнних народiв. Так що тепер треба не тiльки пiдписати цю декларацiю, а й визнати право кримських татар вирiшувати свою долю. Навряд чи це щось змiнить тепер, але принаймнi дасть кримським татарам, якi бажають залишатися громадянами Украiни, моральну пiдтримку. Серед них теж уже е перша жертва. 14 березня було знайдено вбитим зi слiдами тортур 38-рiчного Решата Ахметова, батька трьох дiтей, молодшому з яких – доньцi – два з половиною мiсяцi. Вiн брав активну участь у мiтингах за те, щоб Крим залишався украiнським, а востанне його бачили в Сiмферополi бiля вiйськкомату, куди вiн прийшов записуватися добровольцем в украiнську армiю. У росiйськiй пресi та в блогах з’явилися знову образи на адресу кримських татар i заклики до них «забратися з росiйського Криму». Майже всюди про них пишуть як про «народ-зрадник». І це при тому, що багато росiян i украiнцiв, приiхавши до Криму влiтку вiдпочивати «дикунами», намагаються знiмати квартири або кiмнати у кримських татар i харчуватися в татарських кафе та ресторанчиках. Ми теж, щоразу вiдпочиваючи в Криму бiля Євпаторii та в Сiмеiзi, завжди обiдали й вечеряли у татар. Там завжди смачнiше, чистiше i дешевше. Минулого року в квiтнi ми вдвох iз Юрiем Винничуком тиждень жили в Лiвадii, в дуже радянському санаторii, обговорюючи план майбутнього спiльного роману, в якому б дiя вiдбувалася в Туреччинi, Криму, Киевi та Львовi. Цiеi весни ми збиралися знову приiхати на тиждень до Криму попрацювати, але вже в районi Алушти, де заступниця мера обiцяла знайти для нас пансiонат або готель. Тепер про поiздки до Криму краще не думати.