Коли молот зустрічається з ковадлом

«У нього такi красивi блакитнi очi!»

– Що вiн тобi зробив? – юнак пильно вдивлявся в обличчя дiвчини.

«Нi, ну справдi, очi просто, як небо»!

– Нiчого, все добре, – нарештi видавила з себе дiвчина, – постраждала лише моя самоповага.

Назар усмiхнувся, та вже за мить його обличчя змiнилося люттю. Як для людини напiдпитку, дядько Борис досить швидко здiйнявся на ноги i тепер щедро обсипав пару лайками та прокльонами.

З розвороту хлопець завдав чоловiковi ще одного удару, його кулак саме пройшовся по щелепi Бориса.

Чоловiк заточився, але цього разу не упав, i скористався цим моментом для реваншу. Вiн пiдскочив до Назара i гепнув хлопця колiном. З того, як зiгнувся юнак, Оля зрозумiла, куди саме вiн влучив.

Доки Назар розсипав по околицi мiцну лайку, хапаючи ротом повiтря, дядько Борис кинувся навтьоки. Оля заходилася шукати в травi свiй телефон, надто вже iй кортiло таки здiйснити свiй план i викликати полiцiю.

– Ну, ти зара в мене отримаеш! – ще раз глибоко вдихнувши, нiби тамуючи бiль, хлопець кинувся за Борисом.

– Стривай! – дiвчина раптом злякалася, що Назар просто вб’е дядька.

«Прикiнчить того нещасного алкоголiка, сяде до в’язницi, i все через мене».

Уже прокручуючи в головi, як вона носить в камеру Назара передачки, Оля вискочила до хвiртки i ледь не збила з нiг дiвчину. Остання зацiкавлено спостерiгала, як дядько Борис, перестрибуючи через кущi, мчав до лiсу, а Назар напiвпокульгуючи-напiвпострибуючи пробував його наздогнати.

– Вибач, – Оля завмерла на мiсцi. Мить – i вона вже забула i про Назара, i про дядька Бориса. – А ти що тут робиш? – вихопилося в дiвчини.

– Я бачу, у вас тут веселуха, а мене чого не кличете? – Аня дiстала з рота льодяника i обдарувала сестру променистою усмiшкою.

Роздiл 6

Назаровi так i не вдалося наздогнати Бориса, хлопець повернувся з лiсу ще лютiший, нiж був. Юнак деякий час вартував дiвчат у дворi, а потiм довго i настирливо пропонував переночувати у баби Мотрi.

Урештi, отримавши ввiчливу i переконливу вiдмову, здався i пiшов додому.

Оля радiла, що всi залишилися живими. Шок пiсля зустрiчi з дядьком минув. Тепер вона насторожено спостерiгала, як Аня розпаковуе своi речi з рюкзака i перевдягаеться в футболку та пiжамнi штани. Дiвчина змушена була вiдзначити, що сестра краще пiдготувалася до поiздки на Волинь, анiж вона.