Бебі Джейн

Я була готова завжди продовжувати подiляти наше вiдкрите лесбiйське життя не тiльки тому, що це був единий спосiб гаяти вiльний час, а тому, що нашi побачення були единою причиною вийти з моеi квартири. І зовсiм не тому, що це була едина можливiсть показатися з моею коханою на публiцi.

Однак це було саме так для Пiкi, що я, звичайно, тодi не розумiла.

Лiто завершилось.

Пiзнiше стало зрозумiлим, як саме Пiкi могла дозволити собi всi цi чудовi лiтнi мiсяцi: за рiк до того вона торгувала наркотиками, а увесь минулий рiк вона провела випиваючи лише вдома, а до бару – нi ногою.

Однак тодi я ще цього не знала.

КОЛИ МИ ПОЗНАЙОМИЛИСЯ, у нас обох було дiагностовано важку депресiю. Ми приймали однаковi медикаменти, однак симптоми вiдрiзнялися. Терапiя Пiкi щойно завершилася, не тому, що вона бiльше ii не потребувала, а тому, що добiг кiнця курс терапii, наданий соцiальною службою. Пiкi так i не пiшла на останню зустрiч. Насправдi, бiльшiсть хворих робила так само. Остання зустрiч – це вже надто.

Щойно ми познайомилися, Пiкi показала менi свою медичну картку. Я прочитала документи i менi здавалося, що я все зрозумiла. Звичайно, я все зрозумiла, оскiльки бiльшiсть моiх друзiв мали серйознi психологiчнi проблеми. Ми усi цiкавилися психiатричною лiтературою, а ранок майже кожного розпочинався зi жменi пiгулок. Ми краще за наших лiкарiв знали, як подбати про себе, оскiльки мали вдосталь часу, щоб дослiдити себе та розгребти безлад у головi. Лiкарi рiдко коли призначали щось, чого ми не знали.

Великий реестр лiкарських засобiв «Pharmaca Fennica» був нашою Бiблiею. Досвiд показуе, якщо ви самi не подбаете про послуги медичного психологiчного здоров’я, не будете задавати питань та вимагати бiльше та краще, нiхто за вас цього не зробить.

Саме тому я була переконана, що зрозумiла, про що йдеться. Крiм того, я знала, що ми все дослiдимо та виправимо.

Однак я не мала жодноi гадки про справжню ситуацiю Пiкi. Насправдi нiхто не мав.

Пiкi нiкому не розповiдала. Єдине, про що вона згадувала, – це назва хвороби. У рiдкiснi моменти, коли Пiкi зустрiчалася з друзями та знайомими, вона говорила про все, окрiм цього. Інодi вона згадувала про рiзнi антидепресанти та транквiлiзатори. Однак це тiльки означало, що вона щось про них та знала.

У якийсь момент я зрозумiла, що депресiя Пiкi не була подiбна на мою власну або будь-яку iншу депресiю, яку я зустрiчала серед моiх знайомих.