Бебі Джейн

На той момент це був единий варiант, яким ми могли користуватися, оскiльки нам зовсiм не хотiлося, щоб хтось знав нашi справжнi адреси, не кажучи вже про нашi справжнi iмена.

Дивовижно, але бiльшiсть клiентiв була готова вiдправляти готiвку разом з адресами, на якi вони очiкували отримати товари.

Щодня менi доводилося ходити до пошти, щоб перевiрити, чи раптом Сюзаннi не надiйшло якихось листiв.

Ми отримали лише два листи. Сума у двох конвертах разом складала 800 марок, що вже була неабияка сума. Однак це було лише два листи.

А потенцiйних клiентiв, якi здiйснили замовлення та погодилися попередньо надiслати нам грошi, було в рази бiльше.

Настрiй шампанського швидко згасав.

Я сказала Пiкi, що бiльше не пiду до пошти взнавати про пересилки на iм’я Сюзанна Лоретка. Я вже повторювала це питання щодня протягом двох тижнiв, майже завжди даремно, i я не збиралася бiльше бавити робiтникiв пошти.

– Ну тодi вигадай кращу iдею. Немае значення, що саме, головне, щоб нашi iмена або адреси нiде не свiтилися.

Будь-що!

Я так i зробила. Я зателефонувала своему друговi Петрушцi й не прогадала. Ми домовилися, що орендуватимемо його банкiвський рахунок. Оскiльки Петрушка був чоловiком, жоден iз клiентiв не наважиться з’явитися бiля його дверей або надiслати йому любовнi листи, або запросити на побачення. Петрушка був геем i тому не мав дiвчини, якiй йому довелося б пояснювати все, якщо б одна зi згадуваних ситуацiй сталася. Якщо хтось би i з’явився пiд дверима або почав стежити за ним, вiн би просто побачив двох молодих хлопцiв.

Хоча ми й були друзями, я не ходила до Петрушки надто часто, щоб хтось мiг подумати, що я живу з ним. Рахунок Петрушки був iдеальним для наших намiрiв. Петрушка мав роботу, що також означало, що вiн не був зобов’язаний показувати свiй банкiвський рахунок будь-якiй соцiальнiй службi. На додаток Петрушка працював у подiбнiй iндустрii, саме тому наша справа його навiть не здивувала.

Отже, Пiкi отримала новi вiйськовi черевики, якi коштували понад тисячу марок.

А я свою першу тисячу марок використала здебiльшого на прикраси.

Тепер ми нарештi могли пiти на вечiрку на Кайсан’емi! І тепер нам не доводилося брати зi собою кишенькову фляжку. І тепер ми можемо повертатися додому тодi, коли нам заманеться, оскiльки вже в станi заплатити за вхiд до другоi ночi. Знову моi очi заблищали бульбашками шампанського, а Пiкi знову смiялася як i тодi, коли ми вперше зустрiлися, i купила цiлий кошик троянд вiд флориста.