Бебі Джейн

– Нi! Жодних американських гiрок!

– Навiть, якщо я куплю тобi двi солодкi вати?

– Домовилися! Двi солодкi вати, але я заплющую очi руками та ховаю голову тобi пiд куртку.

– І тодi ти не будеш боятися? – спитала Пiкi й засмiялася.

– Буду, однак винагорода того коштуе.

– Я могла б виграти для тебе плюшевого ведмедика.

– О так! Ну ж бо туди!

– Парк розваг зачинений уночi, люба.

– Еххх.

– А поцiлунок тебе влаштуе?

– Можливо.

– Іди-но сюди.

І я вiрила, що все це справдиться. Я не мала жодних причин сумнiватися.

Ми не мрiяли про таке, що могло здаватися неможливим. Це були невеличкi чудовi речi, якi потребували лише кохану людину та вдосталь кохання. А ми двое наче потопали в ньому. Звичайно, усе це вимагало й бажання, але й цього ми мали вдосталь. У нас було все, щоб нашi мрii справдились. Ми поiхали би до парку розваг Лiннанмякi, i Пiкi виграла би для мене велику м’яку iграшку на однiй iз цих забав, де треба стрiляти або кидати. А потiм я би пишалася цим увесь день. Ми пiшли би на прогулянку по першому снiгу й оглядалися б на слiди, якi залишили за собою. Усе це ми би зробили разом. Усе це було б нашим.

Однак Пiкi не подобалося сидiти у кав’ярнях, про що вона недбало менi заявила. Однак, можливо, вона так сказала, щоб я iй почала суперечити.

Те саме стосувалося шопiнгу. Вона терпiти його не могла.

Однак менi було байдуже. Цi речi я могла робити без неi або з iншими друзями. У нас однаково була безлiч iнших спiльних справ.

Я не була однiею з цих дiвчат, якi жадали робити все лише зi своiм новим партнером.

Я не потребувала Пiкi, щоб пiти до кiнотеатру.

Я могла цiлком самостiйно проiхатись трамваем.

Я не мала жодного бажання шукати нове хобi для мене та Пiкi або змушувати ii робити те, що подобаеться тiльки менi.

Я не хотiла знайомити Пiкi з моiми батьками, i менi подобалося самiй ходити на каву з друзями.

Усе це мене цiлком влаштовувало.

Тому що менi було обiцяно Лiннанмякi, цукрову вату i зоопарк, а нiхто ранiше не обiцяв менi жодноi з цих речей.

Нiхто ранiше не виказував таку любов до дрiбниць. І що менi необхiдно подiляти цю любов з ними. Анi Рiздво, анi подорожi, анi весiлля друзiв, а молочнi коктейлi та голуби у парку.

Окрiм цього, менi також хотiлося б займатись з Пiкi й звичайними речами, про якi вона нiби не говорила у негативному тонi, i якi здавалися надто очевидними, щоб навiть про них зайвий раз питати. Я майже танула, коли Пiкi казала про спiльний молочний коктейль.