Бебі Джейн

Я була така схвильована, що менi навiть не спало на думку розповiсти iй, що хотiлося саме менi. Наприклад, щоби Пiкi зустрiла мене на вокзалi. Або прийшла до порту, коли я прибула на поромi, обтяжена чемоданом i важкими ящиками безмитного алкоголю. Для мене цi речi сприймалисяяк належне. Що я не буду единою дiвчиною бiля термiналу, якiй довелося самостiйно поратися з усiм ii вантажем. Коли Пiкi мене би побачила, вона миттю б обiйняла мене руками, заплямованими кров’ю мого серця. Сповнена радощiв та бажання, вона би вкусила мене в шию, i в цей момент я була б найщасливiшою дiвчиною у свiтi.

Але, мабуть, якби я зi самого початку розповiла Пiкi про термiнали та вокзали, а також наскiльки важливими були для мене подiбнi дрiбницi, вона нiколи б не розпочала зi мною стосунки. Вона нiколи б не зателефонувала менi пiсля тiеi першоi ночi, i ми нiколи б не мали можливостi закохатись одна в одну.

Пiкi називала мене своiм новим життям, iй часто снилася сауна. У соннику я прочитала, що сон про сауну означае нове життя.

«Я так i знала!»

І вона зробила менi пропозицiю руки й серця, подарувавши обручку своеi матерi. Обручка сяяла такою ж бiрюзою, що i небо з вiкна Пiкi. Ми почали чекати, коли закон про громадянський шлюб набуде чинностi.

ПІКІ НЕ РОЗПОВІЛА МЕНІ ВІДРАЗУ, коли наша фiнансова ситуацiя почала погiршуватися. Навiть коли ми планували повечеряти в ресторанi, Пiкi з легкiстю переконувала мене залишитись удома з нею. Інодi посеред ночi телефонували друзi, занепокоенi, що ми десь пропали.

Тодi ми запрошували iх до нас пiсля того, як бари зачинялись, i тодi все було гаразд. Мене не зовсiм хвилював той факт, що бiльшiсть часу ми залишались удома, однак це непокоiло Пiкi. Вона хотiла кудись зi мною пiти. Вона хотiла зустрiтися зi своiми друзями. Вона хотiла вийти. І вона виказувала це в наказовому тонi. Пiсля чергового дня, проведеного вдома, вона не могла бiльше вдавати, що це саме те, що iй хочеться.

– Ти ж так хочеш пiти. Отож ми маемо пiти.

– Нi.

– Чому нi?

Пiкi мовчки вiдкрила ще одну пляшку пива, так i не вiдповiвши.

– Якщо ти хочеш пiти, нумо, пiшли!

Пiкi пiдняла голову.

– Немае грошей.

– Позич тодi швиденько.

– Я вже достатньо позичила.

– Ну тодi ми пiдемо, коли будуть грошi.

– Не буде бiльше грошей. Менi немае звiдки iх дiстати. Я винна всiм моiм друзям, ти також не в станi дiстати вдосталь. Ось такi справи.

– Ну тодi ми будемо заощаджувати.

– Я бiльше не можу заощаджувати.

Я не розумiла.