Чорт зна що. Запропаща душа

Сiдали на чорнi горшки пiд печею та на миски на миснику, що на них були змальованi iздцi у зелених кабатах, iз люльками у зубах. Всюди розносили бабину кров.

Василь Королiв – Старий

Справжне прiзвище – Королiв. Народився 4.ІІ.1879 р., в с. Ладан на Прилуччинi (Чернiгiвщина). Закiнчив Полтавську духовну семiнарiю, де навчався iз Симоном Петлюрою, та 1902 р. Харкiвський ветеринарний iнститут. Виступав як публiцист. 1906 р. був арештований царською владою. Один з органiзаторiв киiвського видавництва «Час».

1919 р. виiхав до Чехословаччини, пiзнiше викладав в Украiнськiй господарськiй академii в Подебрадах пiд Прагою. Друкував статтi i нариси в пресi початку ХХ ст.

Видав для дiтей та юнацтва роман «Чмелик» (1920). Усi iсторii про чортiв походять зi збiрника оповiдань за фольклорними мотивами «Нечиста сила» (1923). Залишив серiю малюнкiв природи й побуту Закарпаття.

Помер 11.XII.1943 р. у м. Мельник в Чехii.

Дiдько

– Гу-гу-гу!.

. Ого-го!.. Ха-ха-ха!.. – залунало по лiсi тихоi лiтньоi ночi.

Двi подорожнi баби, що йшли на прощу й запiзнилися завидна дiйти до села, злякано перехрестились, iм стало моторошно, хоча вони й гадали, що то закричав пугач.

Але ж всi лiсовi створiння добре знали, що то гукае Дiдько Гепатий, який кожноi п’ятницi прибiгав у лiс з сусiднього великого болота, щоб трохи побавитися в гуртi iншоi Невидимоi Сили. Любив вiн пожартувати, посмiятися, злякати людину чи поглузувати з неi.

Коли ж починав оповiдати, то всi тiльки головами крутили. А старий статечний Лiсовик, що увесь час нюхав замiсть тютюну порохню, потихеньку нахилявся до свого товариша Водяника, непомiтно пiдморгував сивою бровою й примовляв:

– Слухай, слухай! Бреше Бiсiв син, мов шовком шие!..

Водяник задоволено кректав, як жаба-ропуха, спльовував через губу й смоктав далi свою люлечку з очеретяним цибухом.

А тим часом Дiдько дуже мало брехав. Був вiн тiльки великий хвалько, за що його батько Бiс розгнiвався на нього й послав у болото.

Але ж перед тим Дiдько багато бачив на своему вiку. Ви ж бо самi знаете, що Дiдько нiколи не сидить довго на одному мiсцi, а через якийсь час мае призначення кудись-iнде, де й змiнюе свое наймення.

На Вкраiну Дiдько Гепатий прийшов недавно. Спочатку вiн довший час сидiв мовчки в своему болотi й не заводив жодного знайомства, бо йому було соромно признатись, що його покарано.