Чорт зна що. У кігтях Хапуна

Вдачу вони мають жорстоку i грубу, повнi сум’яття, i тiльки й думають, яку б то капость встругнути, яке б то зло учинити, але, коли iднi прагнуть робити це потай, то иньшi чинять лихо вiдкрито. Завдяки дружбi з цими демонами, чарiвницi дiстають велику силу для своiх чарiв.

У житii святого Антонiя божественний Атанасiй говорив, же повiтря повне демонами, про що ранiше вiстив i Меркурiй: «вочевидь, жодна частина свiту не позбавлена присутности демонiв». Святий же Амвросiй казав: «повний свiт чеснот святих, тому що повен вiн зiпсутости».

От чому i демони Платона, же ся мечуть у повiтрi у виглядi яскравого снiгу, видимi для бажаючих розповiсти про них, якщо тi протягом якогось часу будуть безупинно ся дивити невiдривним поглядом у небеса на виблискуюче сонце.

Третiй рiд демонiв ми називаемо «земним». Вони були скинутi з неба на землю за своi грiхи. Про них святий отець i мученик Христовий Ігнатiй Богоносець писав у посланнi до жителiв Ефеса так: «Немае нiчого кращого, нiж мати свiт, у якому знищена вся зброя як небесних, так i земних духiв».

З цих демонiв iднi перебувають у лiсах, а також у гаях, влаштовуючи пастки мисливцям. Іншi живуть у вiдкритих полях, i уночi вони змушують блукати подорожнiх. Деякi з них ховаються в неприступних нетрях, у печерах i урвищах. Іншi ж, не такi грiзнi i неспокiйнi, насолоджуються тим, що затримують людей у темрявi. І веде iх не iдна якась, а рiзнi пристрастi, i всi вони сповненi злом. Їднi з них люблять постiйно страшити людей маревами, iншi волiють заманювати слухачiв пророкуваннями майбутнього, викликаючи подив. Так, святий Іоанн Златоуст у третiй книзi «Про провидiння» говорить: «Надмiрна зневiра шкiдливiша всякоi демонськоi дii, тому що i демон, якщо в кому пануе, то пануе завдяки зневiрi, а якщо зникла зневiра, то й демон уже нiчим не зашкодить». Цей рiд демонiв безсумнiвно знайомий чаклункам через мiнливiсть настрою i легкодумства, тому що вони бiльше люблять змушувати тремтiти багатьох, нiж пiдкорятися владi якоi-небудь жiнки. Инодi ж вони затримуються й обiцяють божевiльним жiнкам, коли тi викличуть iх заклинанням у дзеркалi, келиху або кристалi, вiдповiсти на всi запитання, i якщо хто збираеться заподiяти iм якесь зло на iхньому шляху, то вони про це попереджають. І цей рiд вiдьом дуже вiдрiзняеться вiд iнших, бо те, що тi насилають за допомогою чаклунства, цi обiцяють зцiлити. От чому церква забороняе християнам доступ до них, тому що своiм чаклунством вони багато чого заперечують.