Місячна долина

Вiн неприемно вражав око, а ще дужче вражав ii тонку чутливу вдачу. Та не сама його сила вiдштовхувала ii, а характер тоi сили i те, що вiн нею зловживав. По тому, як вiн так побив тихого мiстера Мудi, Сексон цiлих пiвгодини була сама не при собi. Досить було згадати ту страхоту – i iй уже млiло серце. А ось коли Бiллi запекло бився у Вiзл-парку, – то не викликало нiякоi огиди, то було щось зовсiм iнакше. Вона вiдчувала рiзницю, хоч не могла б ii пояснити. Вона тiльки знала, що руки й душа в Лонга брутальнi.

– Щось ви така блiда й змучена, – почав Чарлi. – А чого б вам не кинути роботи? Адже однаково колись доведеться. Хоч би там що, кiзонько, а вiд мене не вiдкараскаетесь!

– А може, й вiдкараскаюсь? – заперечила вона.

Вiн зухвальне зареготався.

– Шкода й заходу, Сексон. Вам суджено бути мiсiс Лонг, i нiде ви не дiнетесь – покладiться на мене.

– Оце б менi таку впевненiсть! – вiдказала дiвчина з легким сарказмом, якого Лонг i не зауважив.

– Кажу ж вам, – провадив вiн далi, – одного ви можете бути певнi, що я свого певний.

 – Йому сподобався власний дотеп, i вiн зареготався ще голоснiше. – Чого я хочу, того досягаю, а коли щось на перешкодi – я його копняком. Зрозумiли? Нам судилося жити вкупi, – та й по всьому; тож вам нема чого комизитись – замiсть пральнi йдiть працювати до моеi хати. Та й роботи в мене, що не перетрудитесь. Я заробляю грубi грошi, матимете всього досхочу. Оце я й зараз дременув сюди з роботи – нагадати вам усе ще раз, аби вже не забули. Я ще й не iв сьогоднi, – усе тiльки про вас думаю!..

– То краще пiшли б та пiд’iли, – порадила Сексон, хоч добре знала, що його не так i легко позбутися.

Сексон майже не чула, що вiн казав. Вона раптом подумала, що дуже стомлена, дуже маленька i дуже квола поруч цього велетня. Невже вiн нiколи не дасть iй спокою? – розпачливо спитала вона сама в себе… І враз немовби все ii майбутне життя простелилося в неi перед очима: скрiзь i завжди за нею назирцем постать i вид цього волохатого коваля.

– Годi, кiзонько, не пручайтеся-бо, – провадив вiн далi. – Зараз славна лiтня пора, саме для весiлля.

– Але ж я зовсiм не збираюся йти за вас! – обурилася Сексон. – Я вже казала це вам тисячу разiв.

– Ет, забудьте! Викиньте цi дурощi з голови! Звiсно, ви пiдете за мене. Це факт. А зараз я скажу вам ще один факт. У п’ятницю ввечерi ми з вами чкурнемо до Фрiско. Там ковалi влаштовують бучну вечiрку.

– Я й не збираюся, – заперечила Сексон.