Місячна долина

– Ну, то зберетеся, – вiдказав упевнено Чарлi. – Повернемося з останнiм пароплавом, i ви нагуляетеся досхочу. Я приведу вам найкращих танцюристiв. О, я не такий уже й зажерливий i добре знаю, що ви любите танцювати.

– Кажу ж бо вам, що я не можу, – знову промовила Сексон.

Вiн пiдозрiливо глянув на неi з-пiд кущистих брiв, що на перенiссi зрослися в суцiльну чорну смугу.

– Чому не можете?

– Я вже обiцяла, – вiдказала вона.

– Кому?

– Це вас не обходить, Чарлi Лонгу. Я не вiльна, i край.

– Дуже обходить! Пам’ятаете того нiкчемного блазнюка бухгалтера? Ну, то не забувайте, як йому перепало.

– Будь ласка, дайте менi спокiй! – з серця вирвалося в неi. – Невже ви й разу не можете бути поряднiший?

Коваль глузливо засмiявся.

– Якщо якийсь блазнюк надумав стати помiж нами, то я йому покажу, де раки зимують… Отже, в п’ятницю ввечерi? Еге ж? А де?

– Не скажу.

– Де? – спитав вiн удруге.

Їi губи були щiльно стиснутi, а на щоках виступили червонi плями гнiву.

– Чи ти ба! Нiби я й сам не вгадаю! Звичайно, в «Джерманii»! Гаразд, я буду там i проведу вас додому.

Втямили? І краще скажiть вашому блазнюковi, нехай забираеться до дiдька, коли не хоче доброi прочуханки.

Сексон обурило це так, як тiльки може обурити жiночу гордiсть негречне поводження ii кавалера, i вона ледве стрималася, щоб не крикнути Чарлi в лице славне ймення свого нового оборонця. Але враз i злякалась: Бiллi проти кремезного Чарлi видаеться хлоп’ям. Принаймнi таким iй видаеться. Вона згадала перше враження вiд його рук i глянула крадькома на руки цього чоловiка.

Вони наче вдвое бiльшi за Бiллинi, а ще ж i вкритi волоссям, вони свiдчать про величезну силу. Нi, Бiллi не здолае подужати таку здорову звiрину! І не треба, щоб вони мiрялися силами. А потiм у Сексон промайнула несмiлива надiя, що, може, таемнича, неймовiрна спритнiсть, притаманна боксерам, якось допоможе Бiллi провчити цього забiяку i визволить ii вiд нього. Вона зиркнула на Чарлi ще раз, i знову сумнiв узяв ii. Якi ж то широкi в нього плечi, не даремно ж розпирають пiджак дужi м’язи, а бiцепси горбом стоять пiд рукавами!

– Якщо ви тiльки здiймете руку на кого-небудь, iз ким я… – почала вона.

– Йому, звiсно, добре перепаде, – ошкiрився Лонг. – Котюзi по заслузi. Кожному блазнюковi, що стае мiж хлопцем та його дiвчиною, треба дати прочуханки.

– Але я не ваша дiвчина i, що б ви там не казали, нiколи нею не буду.

– Лютуйте, голубонько, – кивнув вiн схвально. – І це менi в вас до вподоби.