Моральні листи до Луцилія. Том I

На що, окрiм крикiв i сердитих волань, був здатний Катон, коли народ, пiднявши його на руки i опльовуючи, тягнув його геть з форуму, чи коли його вели прямо з сенату в темницю?

(14) Пiзнiше ми побачимо, чи треба мудрому марно витрачати сили, а поки що я кличу тебе до тих стоiкiв, якi, коли iх вiдсторонили вiд державних справ, не ображали нiкого з можновладцiв, не усамiтнились, щоб вдосконалювати свое життя i створювати закони для роду людського. Мудрець не буде порушувати загальноприйнятих звичаiв i привертати увагу народу небаченим способом життя.

(15) «Ну й що? Невже буде у безпецi той, хто дотримуеться цього правила?» – За це я не можу тобi поручитися, як i за те, що людина помiрна завжди буде здоровою; i все-таки помiрнiсть приносить здоров’я. Бувае, що корабель тоне в гаванi; що ж, по-твоему, може трапитись у вiдкритому морi? Наскiльки ближчою е небезпека до того, чия винахiдливiсть невгамовна, якщо бездiлля не рятуе вiд загроз? Бувае, що гинуть i невиннi – хто сперечаеться? – але виннi – частiше.

У бiйця залишаеться вправнiсть, навiть якщо йому пробили обладунки.

(16) Хто мудрий, той у всьому дивиться на замисел, а не на результат. Начало у нашiй владi; що вийде, вирiшувати фортунi, над собою ж я не визнаю ii вироку. – «А вона принесе тобi хвилювання, принесе неприемностi». – Але розбiйник не страчуе нас, навiть коли убивае.

(17) Ти вже простягаеш руку за щоденною платою. Сьогоднi заплачу тобi золотом; а якщо вже згадав я про золото, то дiзнайся, як тобi отримати побiльше радощiв вiд володiння ним.

«Той бiльше вiд усiх насолоджуеться багатством, хто менше вiд усiх багатства потребуе». Ти просиш вiдкрити, чиi це слова. Щоб ти бачив мою доброзичливiсть, я взяв за правило хвалити чуже. І це взяв я у Епiкура, чи у Метродора, чи у когось ще з iхньоi майстернi.

(18) Та яка рiзниця, хто сказав? Сказано було для всiх. Хто потребуе багатств, той за них боiться, а добро, про яке тривожишся, радощiв не приносить.

Якщо ж хто хоче що-небудь до нього додати, той, думаючи про його примноження, забувае ним користуватися: отримуе рахунки, товчеться на торжищi, гортае календар – i стае з господаря управляючим.

Бувай здоровий.

Лист XV

Сенека вiтае Луцилiя!

(1) У давнi часи був звичай, який зберiгся аж до моiх часiв, починати листа словами: «Якщо ти здоровий, це добре, а я здоровий». Нам же вiрнiше сказати: «Якщо ти займаешся фiлософiею, це добре».