Брама Расьомон (збірник)

Зупинившись на належнiй вiдстанi, верховi поквапливо зiйшли з коней, пiшi шанобливо схилилися бiля узбiччя, i всi стали з побожнiстю очiкувати наближення Тосiхiто.

– Я бачу, лисиця виконала ваше доручення.

– У цiеi тварини вдача перевертня, виконати таке доручення для неi раз плюнути.

Так, розмовляючи, Тосiхiто i гоi пiд’iхали до челядi, що очiкувала.

– Стременнi! – промовив Тосiхiто.

Шанобливо схиленi люди поквапливо пiдхопилися й узяли коней за вуздечки.

Всi раптом одразу звеселилися.

Тосiхiто i гоi зiйшли на землю. Ледве вони всiлися на хутряну пiдстилку, як перед обличчям Тосiхiто став сивий слуга в коричневому суйканi та сказав:

– Дивна рiч приключилася вчора ввечерi.

– Що там таке? – лiниво запитав Тосiхiто, передаючи гоi пiднесенi слугами коробки вариго iз закусками та бамбуковi фляги.

– Дозвольте доповiсти. Вчора ввечерi в час Пса[48 - Час Пса – з 7-i до 8-i години вечора.

] панi несподiвано знепритомнiла. В нестямi вона сказала: «Я – лисиця iз Сакамото. Наблизьтеся й добре слухайте, я передаю вам те, що сказав сьогоднi пан». Коли всi зiбралися, панi зволила сказати такi слова: «Пан раптом намiрився запросити до себе гостя. Завтра до часу Змii вишлiть йому назустрiч до Такасiми людей, а з ними приженiть двох коней пiд сiдлами».

– Це дiйсно дивна рiч, – погодився гоi, щоб зробити приемнiсть пановi та слузi, а сам переводив зiркий погляд з одного на другого.

– Це ще не все, що зволила сказати панi. Пiсля того вона застрашливо затряслася, закричала: «Не запiзнiться, iнакше пан вижене мене з родового дому!» – а потiм невтiшно заплакала.

– Що ж було далi?

– Далi вона поринула в сон. Коли ми виiжджали, вона ще не зволила прокинутись.

– Он як! – урочисто промовив Тосiхiто, обернувшись до гоi, коли слуга замовк.

 – Навiть звiрi служать Тосiхiто!

– Залишаеться тiльки подивуватись, – озвався гоi, схиливши голову й чухаючи свого червоного носа. Потiм, зобразивши на своему обличчi надзвичайне здивування, вiн застиг iз роззявленим ротом. У вусах його застрягла крапля саке.

* * *

Минув день, i настала нiч. Гоi лежав без сну в одному з примiщень маетку Тосiхiто, втупившись незрячим поглядом у вогник свiтильника.