Батяр з Клепарова

На Копернiка вона побула недовго. Очевидно, у неi з’явився чiткий план. Северин з-за рогу будинку помiтив, як вона зайшла до кiна. Там якраз вiдбувалася прем’ера нового польського фiльму – патрiотична, але неймовiрно довга, аж на двi серii, нудна стрiчка про польських легiонерiв.

Ну-у-у! То вже надовго! Северин i розсердився, i здивувався – невже вона такi фiльми дивиться?! Вiн уже хотiв плюнути на все та й вертатися домiв. Але щось його стримувало. Щось змусило його вирiшити дочекатися.

Центральнi вулицi засяяли електричним освiтленням.

Справжне нiчне життя мiста набирало обертiв. Удень такий стомлений, знедолений безпробудною працею, безпросвiтнiм життям старезний Львiв уночi перероджувався, неначе типовий скурвий син – пiдстаркуватий львiвський фацет, король нiчних вулиць, фраер, сластолюб i альфонс, в якого ще з’являвся дриг, коли бачив перед собою файнюську, молодесеньку кобiтку.

Северин пройшовся перед сяючим входом до кiнотеатру, де вже розпочався останнiй сеанс.

Чекати йому доведеться не менше двох годин. Знiчев’я вiн розглядав афiшi та анонси нових фiльмiв.

«Дракула. Привид ночi», «Фантомас». А ото мав би бути цiкавий фiльм – «Набережна туманiв» з Жаном Габеном у головнiй ролi. Северин обожнював Габена! По кiлька разiв переглядав усi фiльми з його участю. Йому взагалi французьке кiно подобалося навiть бiльше, нiж американське. А це що? Новi документальнi фiльми Ленi Рiффеншталь – «Олiмпiя», «Трiумф волi». Колосально! Северин переглянув усi афiшi, перечитав усi фiльмовi анонси, але часу до кiнця сеансу все одно залишалося ще дуже багато.

І вiн вирiшив пошпацерувати вулицею туди й назад кiлька разiв та й так убити час. Не стовбичити ж йому на одному мiсцi!

Недалеко вiд кiнотеатру вiн зупинився. Його слух привабили гарнi джазовi пасажi у супроводi приемного жiночого голосу. Тi звуки й спiв долинали з великого прочиненого вiкна одного з чисельних на цiй вулицi ресторанiв, кожен з яких змагався, заманюючи до себе усiма можливими способами талановитих музикантiв та цiкавих виконавцiв.

Видно, цьому ресторану останнiм часом таланило бiльше вiд iнших закладiв. З його великоi зали на вулицю линули справдi чудовi, у доброму виконаннi мелодii та гарний спiв.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/andriy-arkan/batyar-z-kleparova/) на ЛитРес.