Свята Марійка

– Мамо, що ви таке кажете? – дивуеться Неля i додае слова своеi вчительки: – Усяка праця почесна, i в колгоспi теж треба комусь працювати, виконувати п’ятирiчку, вiдбудовувати соцiалiстичне господарство.

– Ой, дитино, – стогне мати. – Не треба менi твоеi помочi та ще й такою цiною. Я буду щаслива, коли ти поiдеш у мiсто.

– Це ж у яке?

– Та хоч би i в саму столицю, ти достойна.

Але Неля не чуе матерi. Вона зранку попорае худобу, заплете довгу, нижче колiн, косу, перекине ii через плече та й бiжить до школи. Звiдти – до матерi на роботу; варить iсти, пере, мете, шие – мати нездужае, насилу човгае хворими ногами, заробляе бiля корiв сяку-таку пенсiю.

Пiсля випускного вечора пiвкласу повезли до мiста документи – поступати. А Неля – i що iй тiльки не робила мати! – сидить удома.

Мати ж плаче, трохи не рве на собi коси – дочка свое знае.

– Я тебе Богом заклинаю, – просить мати, – здай документи.

– Немае нiякого Бога, – смiеться Неля. – От уже вигадали що.

– Грiх таке казати! Задурили тобi голову, ти ж нiчого не знаеш, доню, брехням вiриш.

І таки пiшла Неля до колгоспноi контори, записалася на працю.

– Але ж яка дiвчина! – Коли Неля стояла бiля столу i писала заяву, зайшов голова колгоспу i аж руками сплеснув.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.