40 днів Муса-Дага

Такi засоби Абдул-Гамiд використовував майстерно, i ви хочете, щоб вiрмени в усе це вiрили? Я старший за вас, ваша ясновельможносте, i я вже пережив усе це на мiсцi подiй. Але коли згадую минуле, то готовий багато що пробачити старому грiшниковi. Вiн був дилетантом, безневинним немовлям, якщо порiвняти його прийоми з новими методами депортацii. Але ж ваша партiя захопила владу, щоб на змiну кривавому режиму старого султана прийшли справедливiсть, прогрес i загальна еднiсть. Про це, ваша ясновельможносте, свiдчить i назва вашого комiтету.

Це був смiливий, але необачний удар. Секунду Йоганн Лепсiус чекае, що вiйськовий мiнiстр пiдведеться i припинить розмову. Але Енвер спокiйно сидить на мiсцi, i його сяюча люб’язнiсть нiтрохи не затьмарена. Вiн навiть довiрливо нахиляеться до спiврозмовника:

– Я поставлю вам зустрiчне запитання, пане Лепсiус. На щастя, у Нiмеччинi немае або зовсiм мало внутрiшнiх ворогiв. Однак припустiмо, що обставини змiнилися: iй загрожують внутрiшнi вороги, скажiмо, французи в Ельзасi, поляки, соцiал-демократи, евреi, i iх значно бiльше, нiж зараз.

Хiба в цьому випадку ви, пане Лепсiус, не схвалили б будь-якi заходи, що звiльнили б вiд внутрiшнiх ворогiв вашу краiну, яка веде важку боротьбу й оточена незлiченними зовнiшнiми ворогами? Хiба ви i тодi вважали б це надмiрною жорстокiстю, якби небезпечну для позитивного результату вiйни частину населення просто вислали б у вiддаленi, безлюднi райони?

Йоганну Лепсiусу доводиться тримати себе в шорах, аби не зiрватися або не схопитися з мiсця, розмахуючи руками.

– Якби правителi мого народу, – майже кричить вiн, – несправедливо, нелюдяно (вiн мало не сказав: «не по-християнськи») вчинили б зi своiми людьми або iнакодумцями, я б негайно ж зрiкся Нiмеччини та переселився до Америки!

Енвер-паша широко розплющив очi:

– Можна пошкодувати про Нiмеччину, якщо там ще хтось мiркуе так, як ви! Це було б ознакою того, що у вашого народу бракуе сил здiйснювати свою нацiональну волю.

У цю мить священика охоплюе неймовiрна втома.

Вона викликана усвiдомленням, що цей маленький рiшучий чоловiчок по-своему мае рацiю. Жорстока мудрiсть свiту завжди бере гору над Христом. Але найгiрше те, що на мить Лепсiус пiддався аргументам Енвера, i вони послабили його бойовий дух. Каменем на серце лягла думка про те, що доля його власноi батькiвщини опинилася в темрявi. Пастор шепоче:

– Ваше порiвняння нiчим не обгрунтоване.

– Природно, не обгрунтовано. Але свiдчить на нашу користь.