40 днів Муса-Дага

– Ти присоромив мене, батьку! Не знаю навiть, як висловити свою подяку. Ми завжди пишалися спiвзвучнiстю нашого iменi з тим, стародавнiм. До чого ж пластична ця голова! І риси обличчя – настiльки вiрменськi. А грецьку монету краще носити на шиi як амулет, заповiдний дар. «Незбагненним у нас i над нами»! І як, либонь, по-фiлософськи мислили люди, котрi платили цими монетами. До чого ж низько ми опустилися!

Ага кивнув, йому до душi був такий консерватизм.

– Маеш рацiю. До чого ж низько ми впали!

Габрiель поклав монети назад на оксамит. Однак було б нечемно занадто швидко перейти вiд розмови про подарунки до iншоi теми.

– Вiд щирого серця хотiлося б просити тебе прийняти у вiдповiдь дар iз моеi колекцii старожитностей. Але я знаю, що твоя вiра забороняе ставити у себе скульптури, бо вони вiдкидають тiнь.

На цьому пунктi старий зупинився з явним задоволенням:

– Так, саме через цей мудрий закон ви, европейцi, не поважаете наш священний Коран.

Але хiба в заборонi, накладенiй на тi витвори мистецтва, що вiдкидають тiнь, не криеться високий сенс? З наслiдування Творцевi та Його творiнню i починаеться та несамовита зарозумiлiсть людини, що веде ii до безоднi.

– Так виглядае, що час i ця вiйна пiдтверджують слушнiсть пророка i твою рацiю, ага.

Тепер мiсток бесiди перекинувся до старого. І той вступив на нього:

– Істинно так! Людина, ставши ревним наслiдувачем Бога, оволодiвши технiкою, пiдпадае пiд владу атеiзму.

Така справжня причина вiйни, в яку втягнули нас люди Заходу. Нам на бiду. Бо що ми вiд цього виграемо?

Багратян зробив ще одну спробу:

– І вони заразили Туреччину своеi небезпечною недугою – ненавистю до народiв iншоi кровi.

Рiфат Берекет трохи вiдкинув голову. Тонкi пальцi втомлено перебирали намистини бурштиновоi вервечки.

Здавалося, вiд рук старого ллеться слабке сяйво.

– Немае згубного за таке вчення, що вчить приписувати сусiдам власнi грiхи.

– Благослови тебе Боже! Приписувати сусiдам власнi грiхи – ось вчення, що володiе умами в Європi. Але сьогоднi я, на жаль, дiзнався, що прихильники його е i серед мусульман i туркiв.

– Яких туркiв ти маеш на увазi? – пальцi аги завмерли на вервицi.