Норма

Вони чудово знали невелике коло знайомих одна одноi. Цей чоловiк туди не входив.

Волосся у нього було зачесане назад. Щось у виглядi видавало його вiк. Зморшки пiддалися сильному впливу промiння сонця, а мiшки пiд очима сильно тиснули на очi. Прослiдковувалося серйозне вживання горiлки, а засмага покрила пошарпанi кров’янi судини. Випите напередоднi пиво тхнуло, змiшавшись iз потом, стiкаючим зi скронь. На чоловiковi був одягнений вчорашнiй костюм, колiна були мiшкуватi, весь його зовнiшнiй вигляд був обвислим та погано вписувався у гробовий спокiй хвойних дерев, не дивлячись на те, що говорив вiн ввiчливо; костюм, до речi, був чорний, а тканина виглядала дорогою.

Лосьйон пiсля голiння був свiжий, марки «Коурос», вiн очевидно не простояв роками у нього на поличцi, а шампунь такий, який використовують у перукарнях. На цьому тлумачення Норми зупинилося. Їi нiс заклало вiд лiкiв та суму. Протинудотнi пластирi за вухами качали «скополамiн» в судини рiвномiрно. Вона не змогла прочитати чоловiка детальнiше. Побачивши його хвостик iз слабкого кудрявого закрученого у штопор волосся, вона почала непокоiтися та дивитися час на мобiльному телефонi, бо машина вже мала приiхати. Чоловiк дiстав зi свого карману сонячнi дзеркальнi окуляри та натягнув iх на голову.

– Можу запропонувати Вас пiдвезти?

– Нi, дякую, таксi ось-ось приiде.

Смiхом нагадуючи гравця, вiн пiдсунувся до неi дуже близько. Щось у його голосi звучало, нiби говiр тих блазнiв, котрi завжди вирiзняються серед балаканини численних туристiв, голоснiшi за iнших, та якi розповiдають своi анекдоти, з яких смiються навiть тодi, коли не до всiх вони доходять.

– Було б добре якнайшвидше зв’язатися. Я буду займатися вирiшенням сумних справ, щоб Ви могли продовжувати свое життя.

Чоловiк дiстав вiзитiвку iз футляра, темнi плями на якому видавали те, що вiн мiг бути срiбним, та поклав свою картку в Нормину руку. Ланцюг, що крутився на зап’ястку, виблискував на сонцi. Вiн, напевне, виграв цей футляр у грi в карти, або вкрав – кiнематографiчнi варiанти продовжували виринати в Норминiй головi.

Чоловiк не мiг бути ii батьком замiсть Рейо Росса, бо мама не була такою людиною, яка не розповiла б про можливе iснування у Норми братiв або сестер. Чоловiк помилився з похороном.

Маргiт подзвонила, коли таксi вже було бiля району Каллiо. Норма вiдповiла пiсля шостого сигналу. Вiзитiвка Ламберта лежала на колiнах, i жiнка клацала ii куточки, схиляючись до iдеi повернутися назад.